Єрусалимський
Ще його називають Апостольським собором. Це перше таке зібрання в історії церкви, яке відбулося орієнтовно в 49 році нашої ери (згідно з деякими джерелами – в 51 році) – в Єрусалимі.
Питання, які розглядалися на Єрусалимському соборі, стосувалися іудеїв і дотримання звичаю обрізання (всі за і проти).
На даному зібранні були присутні самі апостоли – учні Ісуса Христа.
Перший собор
Вселенських соборів всього сім (офіційно визнаних).
Перший був організований в Нікеї в 325 році нашої ери. Його так і називають – I Нікейським собором.
Саме на цьому зібранні імператор Костянтин, який не був християнином на той момент (а змінив язичництво на віру в Єдиного Бога тільки перед самим відходом з життя, хрестившись) оголосив свою особистість, як главу державної церкви.
А також призначив християнство головною релігією Візантії та Східної Римської імперії.
На першому Вселенському соборі був затверджений Символ Віри.
А ще ця зустріч стала епохальною в історії християнства, коли стався розрив церкви з іудейської віри.
Імператором Костянтином були затверджені принципи, які відображали ставлення християн до юдейського народу – це презирство і відділення від них.
Після першого Вселенського собору християнська церква стала підпорядковуватися світській управління. При цьому вона розгубила свої головні цінності: можливість давати людям духовне життя і радість, бути рятівною силою, володіти пророчим духом, світлом.
По суті, з церкви зробили “вбивцю”, переслідувача, який гнав і вбивав невинних людей. Це був страшний час для християнства.
