Святі отці
Крім Вселенських (міжнародних) зустрічей духовних осіб, також організовувалися помісні зібрання єпископів – з якоїсь конкретної області.
Рішення та постанови, які затверджувалися на таких соборах (локального значення) також згодом були сприйняті всією православною церквою. В тому числі і думки святих отців, яких ще називали «Стовпами Церкви».
До таких святим мужам відносяться: мученик Петро, Григорій Чудотворець, Василій Великий, Григорій Богослов, Афанасій Великий, Григорій Ніський, Кирило Олександрійський.
А їх положення щодо православної віри і всього вчення Христового були зведені в «Правила Святих Отців» Вселенських соборів.
Згідно прогнозам цих духовних мужів, офіційна восьма міжнародна зустріч буде носити не істинний характер, це буде швидше «зборищем антихриста».
Визнання соборів церквою
Згідно історії, православна, католицька та інші християнські церкви сформували свою думку щодо соборів міжнародного рівня та їх кількості.
А тому офіційним статусом володіють лише два: перший і другий Вселенські собори. Саме ці визнаються всіма церквами без винятку. В тому числі і Ассірійської церквою Сходу.
Давньосхідної ж православною церквою визнаються перші три Вселенських собору. А візантійської – всі сім.
На думку ж католицької церкви, за 2 тисячі років відбувся 21 світової собор.
Які саме собори признаваемы православною і католицькою церквами?
- Далекосхідна, католицька і православна (Єрусалимський, I Нікейський і I Константинопольський).
- Далекосхідна (виняток ассірійська), католицька і православна (Ефеський собор).
- Православна і католицька (Халкідонський, II і III Константинопольські, II Нікейський).
- Католицька (IV Константинопольський 869-870 рр.; I, II, III Латеранські XII століття, IV Латеранський XIII століття; I, II Ліонські XIII століття; Вьєннський 1311-1312 р.; Констанцький 1414-1418 рр..; Ферраро-Флорентійський 1438-1445 рр.; V Латеранський 1512-1517 рр..; Тридентський 1545-1563 рр..; I Ватиканський 1869-1870 рр., II Ватиканський 1962-1965 рр..);
- Собори, які визнавалися Вселенськими богословами і представниками православ’я (IV Константинопольський 869-870 рр.; V Константинопольський 1341-1351 рр.).
