Шостий собор
Даним міжнародного зібранню передувала історія. Візантійський уряд прийняв рішення приєднати протягом монофізитів до православної церкви. Це спричинило за собою появу нової течії – монофелітів.
На початку VII століття імператором Візантійської імперії був Іраклій. Він був проти релігійних розколів, а тому всі сили прикладав для того, щоб об’єднати всіх в одну віру. Навіть мав намір зібрати собор для цього. Але до кінця питання так і не вирішилося.
Коли на трон зійшов Костянтин Пагонат, знову стало відчутним розділення між православними християнами і монофелитами. Імператор вирішив, що православ’я має восторжествувати.
У 680 році в місті Константинополі був зібраний шостий Вселенський собор (названий ще III Константинопольським або Трулльским). А до цього Костянтин скинув патріарха Константинопольського по імені Феодор, який належав до течії монофелітів. А замість нього призначив пресвітера Георгія, який підтримував догмати православної церкви.
На шостий Вселенський собор всього приїхало 170 єпископів. В тому числі представники папи Римського, Агафона.
Християнське вчення підтримувало ідею про дві волі Христа – божественної і земної (а монофелиты мали інше бачення на цей рахунок). Це і було утверджено на соборі.
Тривала зустріч до 681 року. Всього було 18 засідань єпископів.