Перший період.
У середині липня 1789 року відбулося збройне взяття Бастилії, народні маси виступають за переважання буржуазії у вирішенні політичних і законодавчих питаннях – у відповідь на спробу повалення Установчих зборів. Столиця Франції та не менш великі міста беруть участь у створенні національної гвардії, як способу народного ополчення. Перший етап тривав до серпня 1792 року. У цей період приймається Декларація прав людини і громадянина.
Другий період.
Активно борються між собою течії жирондистів і якобінців. Жирондисти, після отримання від революції своєї вигоди, представляючи інтереси буржуазії землеволодіння, намагаються вже зупинити хід революції. Цей період триває з початку серпня 1792 року до 2 червня 1793 року. Була повалена монархія, завдяки Паризькій комуні. По закінченню другого етапу Франція постала як республіка, короля за рішенням суду засудили до смертної кари. Жирондисти очолили Конвент, основний орган управління Французькою Республікою.
Третій період.
Жирондисти панували недовго, в червні 1793 року влада перейшла в руки якобінців, після чергового народного повстання. Після здійснення змови контрреволюціонерів-монархістів в 1794 року якобінська диктатура була скинута і революція вважалася закінченою.
Буржуазна революція стала наслідком економічної кризи і кризи влади, вона нанесла потужний удар по абсолютизму. Внесла в суспільний лад нові віяння капіталізму.
