Синдром раптової смерті у дітей (СВДС) являє собою загибель дитини на першому році життя, не має практично ніяких відхилень у здоров’ї. Причому причину цього не вдається визначити навіть патологоанатому при проведенні розтину. Досить часто синдром іменують як «смерть в ліжечку» або “смерть без причини”. Однак причини, фактори ризику виникнення цього практично невивченого явища все ж існують. Виключивши їх, батьки можуть мінімізувати ризик виникнення СВДС.
Опис
Захворюванням синдром раптової смерті не є. Такий діагноз виставляється посмертно в тому випадку, якщо аналіз анамнезу дитини і результати проведеного розтину не дозволяють визначити причину смерті. Якщо вдається виявити, що до летального результату призвела патологія не виявлена раніше, діагноз “СВДС” не ставиться.
З давніх часів надходить інформація про випадки раптової смерті малюків, проте пояснення такого явища не знайдено досі, незважаючи не те що вчені всього світу намагаються вирішити дану проблему. Примітно, що СВДС нетиповий для дітей азійської раси, а у білої раси зустрічається вдвічі частіше, ніж у індіанців і афроамериканців.
Найбільш часто синдром раптової смерті виникає, коли дитина спить, причому напередодні ніяка симптоматика не проявляється. В даний час реєструється до 6 випадків такого явища на кожну тисячу їхніх однолітків.
До якого віку раптова дитяча смерть може наступити?
Вивчення явища дозволило виявити деякі закономірності цього загадкового явища:
Фактори, що збільшують ризик виникнення СВДС
Вчені шляхом вивчення випадків раптової смерті у немовлят змогли виявити ряд чинників, які сприяють його розвитку:
Причини раптової дитячої смерті до кінця не вивчені. Окремо слід відзначити збільшення ризику СВДС в тому випадку, коли батьки курять. Дослідження показують, що випадки СВДС скоротилися на 40 %, якщо б матері не курили в період вагітності. Причому небезпека полягає як в активному, так і в пасивному курінні. Шкоду несе в собі навіть куріння в сусідньому приміщенні, в якому відкрито вікно і включена вентиляція.
Ймовірні причини раптової смерті
СВДС вченими до кінця не вивчений. Однак деякі його механізми описані. В даний час є кілька теорій, які здатні пояснити механізм розвитку даного явища.
Нормальний сон часто супроводжується порушеннями дихання, при яких вона може короткочасно припинятися. Результатом такого зупинення є розвиток гіпоксемії. У нормі гіпоксемія провокує пробудження і подальше відновлення дихальної функції. Якщо дихання не відновлюється, настає раптова смерть. Причини цього наведено нижче.
Регуляторні механізми у дитини знаходяться в незрілому стані, у зв’язку з чим апное у дитячому віці – нерідке явище. Якщо подібні затримки дихання виникають частіше одного разу на годину, а їх тривалість досягає 15 секунд, важливо негайно звернутися до педіатра.
Окрема група вчених вважають, що провідний фактор при СВДС – порушення ритму серця, а не апное. Серед них – часто змінюється частота скорочень серця, брадикардія (супроводжується зниженням числа скорочень серця до 70 і менше ударів за одну хвилину), порушення за типом блокад і екстрасистол.
Підтвердженням цієї теорії служить виявлена у деяких випадках розвитку СВДС мутація гена, який відповідає за структуру розташованих в серці натрієвих каналів. Зміна саме цих структур провокує порушення серцевого ритму.
Навіть у здорових дітей може бути відзначено порушення ритму серця, аж до його короткочасної зупинки. Якщо подібні явища спостерігаються в дитячому віці, важливо негайно звернутися до педіатра і обстежити малюка.
Що ще може служити причиною синдрому раптової смерті? Зміни в структурах стволового відділу головного мозку. У довгастому мозку розташовується відповідає за серцеву діяльність судиноруховий центр і центр дихання. Проведені дослідження деяких випадків СВДС дозволили виявити порушення ферментного синтезу, освіта в стовбурної частини мозку ацетилхолінових рецепторів на тлі впливу компонентів тютюнового диму. Допускається, що подібні зміни можуть сприяти розвитку СВДС.
У деяких немовлят після раптової дитячої смерті були виявлені структурні зміни і ураження клітин, що утворюють стовбурової мозок, які виникли на етапі внутрішньоутробного розвитку внаслідок гіпоксії.
При ультразвукової ехографії, яка була проведена дітям, врятованим після зупинки дихання, вдалося виявити, що в 50 % випадків є патологія артерій, які постачають стовбур мозку кров’ю. Це може говорити про те, що порушене мозковий кровообіг здатне провокувати у деяких дітей СВДС.
Кровообіг порушується, якщо відбувається пережиму артерії в зв’язку з неправильним положенням головки малюка. В силу нерозвиненості м’язів дитина не в змозі самостійно повернути голову. Дитина може рефлекторно повертати голову в безпечне положення лише після 4 місяців.
Крім цього спостерігається порушення кровообігу, якщо дитина спить на боці. Найбільш сильно кровотік порушується під час сну в положенні на животі. Дослідження підтверджують, що в такому положенні спостерігається різке уповільнення дихання і ослаблення пульсу.
Сукупність великого числа патологоанатомічних змін, виявлених у всіх померлих дітей, дозволяє судити про те, що СВДС часто розвивається на тлі сильного стресу, якого зазнав організм дитини. Подібні патологоанатомічні зміни виражаються у вигляді дрібних крововиливів, виявлених в вилочкової залозі, зовнішній оболонці серця, легенів, слідів виразок на слизових оболонок ШКТ, зморщених лімфоїдних утворень, зниженої в’язкості крові. Подібні явища являють собою симптоматику неспецифічного стресового синдрому.
Клінічно цей синдром проявляється у вигляді нежитю, виділень з очей, збільшення мигдаликів, селезінки, печінки, висипання, втрати ваги. Найчастіше така симптоматика зазначається у дитини приблизно за 3 тижні до розвитку СВДС в 90 % випадків. Однак багато вчених вважають, що ці симптоми недостатні для подальшого наступу смерті. Цілком можливо, що сукупність яких-небудь порушень при розвитку дитини і стресу здатна призвести до жахливих наслідків.
Відзначено, що більшість раптово померлих дітей протягом тижня перед настанням СВДС спостерігалися симптоми вірусної інфекції. При цьому проводився огляд дітей педіатром, деяким малюкам призначалися антибіотики.
Серед прихильників цієї теорії існує думка, що патогени виділяють цитокініни і токсини, здатні порушити захисні механізми організму, наприклад, здатність пробудження від сну при апное. Таким чином, присутні фактори ризику посилюються інфекційним зараженням. Токсини патогенних мікроорганізмів (посмертно часто виявляють золотистий стафілокок) здатні провокувати і посилювати запалення.
Отримані дані дозволяють судити про те, що токсини, що впливають на дітей, у сукупності з факторами ризику здатні викликати смертельний результат.
Останні дослідження повідомляють про виявлення гена СВДС при порівняльному аналізі ДНК дітей, померлих від СВДС, і здорових дітей. Прийнято вважати, що ймовірність виникнення синдрому раптової смерті немовлят вище в три рази у тих дітей, у яких є мутація гена, відповідального за формування і подальший розвиток у дитини імунної системи. Проте вчені воліють вважати, що наявність мутованого гена саме по собі СВДС не провокує, а тільки в сукупності з іншими факторами.
Деякі дослідження вказують про ймовірність виникнення раптової смерті внаслідок присутності в організмі бактерії хелікобактер пілорі. Заснований такий висновок на тому, що саме ця бактерія найчастіше зустрічається у померлих дітей. Дані мікроби провокують синтез амонію, що викликає порушення дихання, і в результаті настає раптова смерть немовляти. Передбачається, що дитина, срыгивая, може вдихати деяку кількість мікробів, що знаходяться в блювотної маси. Таким чином амоній потрапляє в кров і викликає порушення дихання аж до його зупинки.
Розглянемо ще одну ймовірну причину синдрому раптової дитячої смерті.
Сповивання немовляти як фактор ризику
Фахівці щодо безпеки сповивання в думках розходяться. Деякі вважають, що сповивання знижує ризик виникнення СВДС, так як запобігає перевертанню дитини і його до накривання ковдрою з головою.
Інші ж дотримуються думки, що при сповиванні порушується фізіологічний розвиток малюка. Туге сповивання обмежує рухи дитини, не дозволяє йому прийняти зручну позу. В результаті порушується терморегуляція – в розпрямленому положенні тіла збільшується тепловіддача.
Крім цього обмежується дихання, тобто ризик розвитку пневмонії і СВДС значно збільшується.
Пустушка як спосіб запобігання СВДС
Деякі дослідники вважають, що використання пустушки в періоди денного і нічного сну малюка дозволяє знизити ризик СВДС. Пояснюється цей ефект тим, що конструкція соски забезпечує проникнення повітря в дихальні органи дитини у випадках, коли він випадково накривається з головою ковдрою.
Починати користуватися пустушкою слід з 1 місяця, коли вже налагоджене годування груддю. Однак, якщо дитина відмовляється брати пустушку, проявляти завзятість не слід. Відлучення дитини від соски має починатися з віку 1 року.
Безпека спільного сну малюка з матір’ю
Різні вчені неоднозначно трактують спільний сон з дитиною. Безсумнівно, спільний сон сприяє подовженню періоду грудного вигодовування. Відповідні дослідження дозволили виявити, що при спільному сні матері з дитиною ризик розвитку у останнього СВДС скорочується приблизно на 20 %. Це може пояснюватися тим, що організм малюка володіє чутливістю і здатний синхронізувати дихання і серцебиття з диханням і серцебиттям матері.
Крім цього мати, перебуваючи поруч, здатна підсвідомо контролювати сон дитини. Зазначається, що ризик раптової смерті зростає, якщо малюк спочатку голосно плаче, а потім міцно засинає. В такі періоди не слід ізолювати дитину, безпечніше буде, коли він знаходиться поруч з матір’ю, здатна помітити зупинку дихання і надати своєчасну допомогу.
Проте, з іншої сторони, при спільному сні значно зростає ризик синдрому раптової дитячої смерті, якщо батьки малюка курять. Навіть якщо куріння здійснюється не в присутності малюка, уві сні людина видихає повітря, насичене шкідливими компонентами, що містяться в тютюні. Аналогічна ситуація виникає, якщо батьки вживають алкоголь або наркотики. Крім цього, зростає ймовірність того, що міцно сплячий батько ненароком придавить малюка. При спільному сні з дитиною не рекомендується зловживати парфумами.
Правила вибору ліжка для малюка
Найкращим варіантом розміщення дитячого ліжечка є кімната матері. Ставити її слід далеко від радіатора, обігрівача, каміна. Це дозволить виключити перегрівання малюка. Матрац необхідно вибрати твердий, рівна. На нього можна постелити клейонку, а зверху – ретельно расправленную простирадло. Краще обійтися без подушки. Дитяча постіль повинна бути такою ступеня жорсткості, щоб на ній не залишалися сліди від голови дитини.
У холодний період ковдру дитини має бути з вовни, а не ватним або пуховою. Заборонено використовувати термоодеяло. Не слід накривати дитини вище, ніж до плечей. Це мінімізує ймовірність того, що дитина випадково накриється з головою. При цьому дитину в ліжечку потрібно розташовувати так, щоб він упирався ніжками в нижній борт ліжка.
Якщо використовується спальний мішок, то він повинен підбиратися в суворій відповідності з розміром (щоб уникнути зсуву дитини в його низ). Середня температура в дитячій кімнаті повинна бути не більше 20 градусів Цельсія. Перегрівання малюка викликає погіршення мозкового контролю за діяльністю дихального центру.
Визначити, чи не холодно дитині, можна, доторкнувшись до його животика. Визначення по руках і ногах вважається неправильним, так як вони можуть бути холодними навіть у тому випадку, якщо дитині жарко. Після повернення з прогулянки необхідно роздягнути його, навіть в тому випадку, якщо від цього він може прокинутися.
При вкладанні спати малюка слід розміщувати в положенні на спині. Для запобігання зригування і подальшої аспірації блювотних мас у сні на спині перед укладанням дитини слід потримати у вертикальному положенні близько 15 хвилин. Це дозволить повітрю, проглоченному разом з їжею, вийти з шлунка.
Сон на животі збільшує ризик раптової смерті з кількох причин:
Найбільш небезпечно таке положення уві сні для тих дітей, які зазвичай сплять на спині, а на живіт перевертаються випадково. Малюків, які люблять спати на животі, слід перевернути на спину після їх засипання. Менш безпечним, ніж на спині, також вважається положення на боці. Класти м’які іграшки в ліжечко не слід.
Після півроку малюк вже може самостійно повертатися в ліжку, тому можна дозволити йому займати найбільш зручну для нього позу. Проте укладати його спати слід на спині.
Використання радіоняні
В даний час існують спеціалізовані прилади, які дозволяють контролювати серцебиття і дихання у малюків до року. Такі монітори мають спеціальну систему оповіщення, яка спрацьовує при порушеному ритмі серця або раптової зупинки дихання.
Захистити малюка від СВДС такі пристрої не здатні, однак вони можуть своєчасно повідомити батьків про наявні проблеми. Це дозволить надати своєчасну допомогу дитині. Найбільш доцільне використання таких моніторів є у дітей, які входять у групу ризику розвитку синдрому раптової дитячої смерті, у яких є порушення дихання.
Групи ризику за віком
Нетиповим СВДС є для малюків до місяця. Найбільш часто синдром виникає з 2 до 4 місяців. За статистикою, найбільш критична – 13-й тиждень життя. Близько 90 % всіх випадків СВДС припадають на вік до півроку. Вкрай рідко синдром раптової смерті у дітей виникає після року, хоча є зареєстровані такі випадки навіть в підлітковому віці.
Допомогу дитині
Якщо у дитини виявлено раптова зупинка дихання, потрібно негайно взяти його в руки, енергійно провести кілька разів пальцями вздовж хребта, в напрямку знизу-вгору. Потім необхідно помасажувати вушні мочки, ступні, ручки, поторсати його. Найчастіше такі дії призводять до відновлення дихання.
Якщо дихання все ж не відновлюється, необхідно негайно звернутися в службу швидкої допомоги. В очікуванні її приїзду слід проводити дитині масаж серця і штучне дихання.
Таким чином, повністю виключити ризик раптової смерті неможливо в силу того, що його причини не вивчені до кінця. Однак мінімізувати ризики, скоротивши фактори розвитку, може кожен батько.
