Земна кора і її руху: головні тектонічні гіпотези
Тектонічні гіпотези – це науково обґрунтовані припущення щодо причин і характеру рухів земної кори. Всі вони так чи інакше зводяться до двох основних груп – фиксизму і мобилизму.
Гіпотеза фиксизма припускає, що існуючі материки залишалися в статичному положенні протягом всього геологічного часу і не змінювали свого розташування. При цьому вирішальну роль у розвитку кори планети грали і продовжують грати вертикальні тектонічні рухи.
Гіпотеза мобилизма передбачає наявність горизонтальних переміщень окремих масивів земної кори. Чим викликані ці переміщення? Прихильники гіпотези висувають декілька можливих причин: нерівномірність в нагріванні глибинних шарів планети, зміни земного радіуса та інші.
Дрифтовая гіпотеза і гіпотеза розширеної Землі
В групу гіпотез мобилизма, крім інших, входить так звана дрифтовая гіпотеза. Її висунув Альфред Вегенер в 1912 році. Згідно з гіпотезою, всі материки нашої планети активно переміщуються (дрейфують) по слизькому базальтовому шарі в заданому напрямку. Колись нібито існував єдиний суперконтинент Пангея, який надалі розколовся на кілька частин. Дана гіпотеза спирається на схожість (сполучуваність) обрисів сусідніх материків планети.
Варто згадати і про гіпотезу розширеної Землі (Expanding Earth Theory), яку у 1859 році висунув англійський учений Альфред Дрейсон. Пізніше її підтримав і ряд російських геологів. Згідно цієї ідеї, діаметр нашої планети у далекому геологічному минулому був набагато менше сучасного.
Якщо вірити цій гіпотезі, кілька мільярдів років тому континентальна кора Землі була цілісною. Але потім планета почала розширюватися, і в її корі утворилися розриви, які стали поступово заповнюватися водою. Так і виникли сучасні океани. Прихильники гіпотези розширеної Землі стверджують, що наша планета розширюється приблизно на два сантиметри на рік.
