А на прикладах?
Семантика в прочитанні Монтегю добре ілюструється наступним чином. Філологам знайоме поняття «семантична невизначеність». Це ситуація, коли у відсутності ряду частин контексту неможливо визначити точний зміст об’єкта (слова, фрази). Більш того, немає таких слів, ідентифікація яких була б стовідсотково можливою і правильною у відсутності оточення.
Формальна семантика
Ця ідея була сформульована як удосконалення постулатів Монтегю. Вона належить до теоретичних високо формалізованих підходів і працює з природними мовами. Таким методом може бути проаналізована і російська семантика. Особливість – у привласненні різних одиниць значень: істинності, функціональної залежності, індивідуальності. Для кожної одиниці потім виявляється істинність, співвідношення в аспектах логіки щодо інших пропозицій. Все це дозволяє отримати достатній обсяг інформації для аналізу тексту в цілому.
Істинно-умовна семантика
Автором цієї теорії виступив Дональд Девідсон. Теорія належить до числа формалізованих. Основна ідея – у визначенні зв’язків між реченнями. Підхід передбачає роботу з природними мовами. Семантика слова, речення, тексту зобов’язує вишукувати і описувати такі умови, при яких певний об’єкт дослідження стає істинним.
Наприклад, тільки в ситуації, коли сніг білого кольору, істинним буде висловлення «сніг білий». Тобто фактично завдання філолога – визначити, в яких умовах значення фрази стає істиною. У семантиці слова заздалегідь заданий набір значень, вибраних на базі конкретного об’єкта, і задається набір правил, що дозволяють їх об’єднувати. Практичне застосування такого методу – формування абстрактних моделей, в той же час суть підходу – для визначення відповідності між словами і реальними речами і подіями, а не абстрактними результатами моделювання.
