Двадцяте століття стало століттям стрибка у технологічному розвитку всього людства. Будувалися нові заводи, фабрики, з’являлися нові галузі промисловості, виростали цілі міста. На території сучасної Росії в цьому пряма участь прийняла могутня сила, іменована пролетаріатом. Але історія пролетаріату бере свій початок у глибині століть. У цій статті ми з’ясуємо, що таке пролетаріат і які його заслуги перед сучасністю.
Введення
Пролетаріатом називається велика кількість людей, формує собою соціальний клас, головною умовою існування якого є отримання фінансових коштів в обмін на пропоновану робочу силу. Даний соціальний клас абсолютно не має благами, в загальному іменуються капіталом. Найбільш точний приклад пролетаріату іменується робочим класом, який дуже успішно співіснує і функціонує з іншим, який, в свою чергу, називається “пролетарем розумової праці”. Обидва ці пролетаріату формують собою збірний образ типового робочого, який здатний до нормального життя тільки в тому разі, якщо він має робоче місце, на якому за відпрацьований час отримує кошти до існування.
Значення
Значення слова “пролетаріат” походить від первісно латинського слова proletarius, пряме значення якого – “дає потомство”. Зміцнення смислового навантаження терміна сталося ще в часи Римської імперії. Терміном proletarius civis іменувалися незаможні жителі держави, єдина цінність яких була лише в тому, що такі громадяни могли народити і виростити нових римлян, чим успішно і займалися. Саме це і було основною життєвою метою proletarius civis.
Справа в тому, що в Римській імперії уповноважені органи, які проводять перепис населення, мали змогу без будь-яких зусиль виявити людей, що не володіють яким-або майном. Саме тому графа про власність у таких людей заповнювалася словом “діти”, що є значенням слова proles. Саме таким чином і з’явилася присвоєне незаможним людям назву – “пролетарі”.
Спочатку пролетар не призивався державою на службу і не платив податки, але пізніше, якщо того вимагала військова обстановка, то за першим сигналом був зобов’язаний прибути у зазначене місце. В основному пролетарів держава зачисляло на службу у флот і видавало необхідне для несення служби зброя – меч і щит. Досить велика кількість тогочасних пролетарів, маючи метою пошук засобів до існування, займалися наданням послуг впливовим особам. Одними з таких послуг були реклама та публічне розхвалювання чиновника, який заплатив малозабезпеченій деяку суму грошей. У той же час часто траплялося так, що засмучені своїм фінансовим становищем пролетарі тиснули на впливових осіб, відбираючи гроші для використання в своїх цілях.
Що таке пролетаріат в сучасності
В кінці вісімнадцятого століття у Франції сталася революція, яка також вплинула на укріплення значення слова, про який йде мова в цій статті. Жан Сисмонді охарактеризував зміст слова так, що пролетаріат (коротко) – певна кількість вкрай малозабезпечених людей, які тільки й роблять, що живуть одним днем, не думаючи про завтрашній. Завершальним етапом формування сучасного позначення пролетарів і пролетаріату стало створення на території Західної Європи соціал-демократичних партій. Саме вони почали називати пролетаріат робочий клас, основним заняттям і можливістю продовжувати існування якого є продаж власної робочої сили державі.
Пролетаріат в СРСР
Історія та визначення радянського пролетаріату, як відомо, тісно та нерозривно пов’язані з комунізмом. А комунізмом, в свою чергу, називається суспільно-економічний лад, що існує тільки в теорії. Основами даного ладу є повна соціальна рівність усіх людей і беззаперечні громадські права на володіння виробничими засобами. Саме теоретичне знання комунізму як такого може допомогти відповісти на питання “Що таке пролетаріат?”. В основному звичайний радянський людина постійно плутав поняття “пролетаріату” і “робочого класу”, чого робити зовсім не варто.
Робочий клас і пролетаріат
СРСР славився наявністю могутньої і злагодженого робочого класу. Але справа якраз в тому, що цей робочий клас пролетаріатом не був. Пролетарем називається не тільки людина, у володінні якого немає виробничих засобів і який повинен спочатку продати свою робочу силу, а потім вже отримати за це кошти до проживання. Пролетар – це рухома сила економіки держави. Саме він є механізмом, який змушує продуктивний сектор розвиватися зі значною швидкістю. Не слід сприймати значення понять робочого і пролетаря як рівнозначні. Робітник є набагато більш широким у своєму значенні, ніж пролетар, який, у свою чергу, є лише одним з багатьох видів робочого.
Суть диктатури пролетаріату
1917 рік. Прийшли до влади шляхом революції більшовики встановили саме цей вид державного управління як єдиний з усіх можливих і найнеобхідніший. Зроблено це було для того, щоб фізичним чином, ґрунтуючись на комуністичних теоріях, побудувати повністю вільний від класової нерівності держава і показати населенню, що таке пролетаріат.
Основа такої влади лежить в теорії Карла Маркса. Вона говорить про те, що диктатура пролетаріату є жорсткою, але необхідним заходом в будівництві комуністичного держави. Також, відповідно до цієї теорії, влада, яка під час диктатури стає необмеженою, буде націлена на повне руйнування попередньої державної політичної конструкції.
У тому числі мова йде про повне знищення людей, які є її прихильниками. Будь-який інший варіант розвитку подій при такій владі, згідно з теоретиків марксизму 1840-1850 років, неможливий.
