Білий і чорний PR
Виходячи з назв нескладно здогадатися, що тут мова йде про позитивне і прийнятному, з одного боку, і про неправильне і негативному – з іншого. Таким чином, білий піар використовує для досягнення своїх цілей тільки легальні методи формування репутації. Піарники завжди виставляють фірму виключно у вигідному світлі, намагаються завоювати довіру громадськості, і при всьому цьому вони керуються законами етики і моралі.
У чорному піарі все відбувається з точністю до навпаки. Тут використовуються будь-які засоби, навіть ті, що заборонені законом. Варто відзначити, що чорний PR працює швидше для того, щоб знищити сприятливу репутацію, ніж її створити. Піарникам нічого не варто опублікувати компрометуючі матеріали на фірму, підкупити посадові особи і т. д. Подібна діяльність орієнтована на підрив іміджу конкурентів.
Жовтий, сірий, Self, коричневий
Жовтий піар відразу ж асоціюється з використанням так званої жовтої преси. Тобто піарники можуть використовувати скандали, роздувати сенсації, публікувати епатажні фото. Принаймні так вважалося раніше. Не так давно продюсер російської корпорації коміксів зареєстрував жовтий PR як торговий знак і пояснив, що це словосполучення означає PR-комікс. Продюсер запевняє, що прояснити будь-які ситуації можна при використанні ненав’язливих соціальних сюжетів.
Сірий піар являє собою рекламу, яка приховує свої джерела інформації. Відгуки про PR-компанії «сірого типу» позитивні, оскільки тут завжди представляють достовірну інформацію.
Self PR – це популярне в сучасному світі розкручування самого себе (“самопіар”).
Коричневий піар можна також визначити як агресивне просування. Він чимось схожий на фашистську і неофашистскую пропаганду.
