Що таке нахабство? У чому різниця між нахабством і сміливістю? Нахабство – це добре чи погано?

Впевненість і нахабство

Впевненому в собі людині не обов’язково вигравати в кожному поєдинку, йому досить займати другі або треті місця. Тому що його впевненість у собі не залежить від призів і премій. А от нахаба, навіть якщо очевидно слабшим за свого конкурента, буде йти на будь-які хитрощі, намагаючись показати свою значимість. Він самостверджується за чужий рахунок, на відміну від упевненого в собі людини. Здорове завзятість і наполегливість, бажання досягти більшого допомагає людині у прагненні жити краще, сприяє успішній конкуренції та досягнення цілей. Саме такі властивості характеру, як нахабність, зухвалість, хитрість, напористість, є основою особливого психологічного властивості – здатності керувати і використовувати оточуючих. Таким умінням володіє більшість чиновників, коли ставляться до підлеглих як до об’єктів, якими можна маніпулювати, керувати, використовувати для досягнення своїх цілей і не відчувати при цьому провини. Нахабство чиновників не піддається суб’єктивному впливу, для них важливі турботи інших людей. Крім цих властивостей неодмінно присутня така якість, як здорова агресія – один із синонімів нахабства. Вона допомагає виживати і жити, сприяє рухові до мети, успішної конкуренції. Цього відмінно навчають у спортивних секціях, і на різних тренінгах по підняттю самооцінки. Часом скромнику-тихоне корисно стати злегка нахабніше, наприклад, уявити, що життя – театр, і спробувати зіграти різні ролі. Можна приміряти маску нахабного і зухвалого людини і під нею впливати на події.

«Нахабство — друге щастя» — неоднозначна фраза. І багато насправді вірять, що бути нахабним в наш час дуже навіть непогано. Але при цьому фактом залишається те, що нікому не подобаються надто нахабні люди. До них можна ставитися по-різному: обурюватися їх нахабством, зневажати, критикувати, в душі заздрити і дивуватися, з якою легкістю вони досягають свого.