Що означає поняття “нахабство”?
З одного боку, це надмірна самовпевненість, що знаходиться на межі з хамством, почуття безвідповідальності, погане виховання. Але як не дивно, часто саме ці властивості характеру сприяють просуванню до мети. Що таке нахабство? Невпевненість в своїх силах і нахабство здаються протилежними поняттями. Але разом з тим це дві сторони одного і того ж явища. Нахаба – це не зовсім впевнена в собі людина. Для того щоб цю невпевненість у собі компенсувати, щоб довести оточуючим, що все навпаки, нерішучий індивідуум висловлює нахабство. До речі, такий прийом часто зустрічається в підлітковому віці, коли почуття власної гідності дуже вразливе. Прояв нахабства підвищує самооцінку людини. Його жага відчути власну значимість змушує шукати доказ в навколишньому світі, в реакції людей. Заради цього нахаба може принизити іншого. Буває так, що людина байдужий до того чи іншого явища, що відбувається в його житті. Але якщо те, що відбувається, стосується його честі і гідності, він починає нахабніти. Так передбачено природою.
Нахабство – це добре чи погано? Як же ставитися до неї? В основі корисної нахабства лежить тяга людей до пізнання. Ніхто не може нічому навчитися, не маючи з народження наполегливості та зухвальства у пізнанні світу. Як тільки хтось бачить те, що йому потрібно для подальшого розвитку, підключається механізм завзятості і нахабства, і людина здобуває ті знання і вміння, які йому потрібні. Чому нахабність, адже знання можна придбати і не наглея? Це явище подібне прохання, тільки просити – це часом значить принижуватися, а нахабніти – значить домінувати. Це необхідно для балансу добра і зла в світі, повному конкурентів. Якби наші предки не мали б полум’яного прагнення до доказу власної значущості, то не було б самої цивілізації. Без нього люди недалеко пішли від тварин.
