Структура управління Ганзи
На чолі всього союзу стояв так званий ганзетаг або общеганзейский з’їзд – своєрідний парламент, який вийшов із зібрань, які скликалися на початку діяльності союзу.
Столицею Ганзи став збагатився до того часу місто Любек, де і проходили з’їзди голів міст. Ще наприкінці 12-го століття, тобто до першого офіційного з’їзду купців, Любек мав такий вплив, що будь-яке рішення звичайно починалося зі слів: «Ганза і Любек ухвалюють…».
На общеганзейских з’їздах обговорювалися поточні справи, важливі торговельні операції, укладалися союзи з державами, на них же оголошувалися і війни. Прийняті закони у вигляді грамот поширювалися по всіх околицях Ганзи, де за їх виконанням пильно стежили місцеві влади. Поточними справами завідував міська рада Любека – рат, на чолі його стояв ратман. Вся система спиралася на створені у містах контори, влада в яких утримувала олігархія.
Так як у Ганзи не було ні регулярної армії, ні флоту, вона налагодила тісні контакти з духовно-німецькими рицарськими орденами, насамперед з Тевтонським і Лівонським. Крім цього, Ганза отримувала військову допомогу союзників в обмін на торговельні привілеї. Все це дозволяло їй вести активну зовнішню політику, застосовуючи ембарго на адресу супротивників і порушників, лобіювати впливових особистостей, застосовувати підкуп, стравлювати союзників і вести себе, як справжнісіньке держава в державі. Відкрита політика, яку вели міста Ганзейського союзу, визначила їх діяльну участь у справах на міжнародній арені.
