Раз вже сьогодні такий ажіотаж навколо самого різноманітного досвіду, то непогано було б розглянути, що таке досвід. Визначимо значення, вкажемо синоніми, у прикладах, звичайно, нестачі теж не буде.
Значення
Щоб розмова була предметною, потрібно визначити поняття. Тому почнемо з того, що візьмемо з полиці тлумачний словник і дізнаємося його думка про об’єкт нашого сьогоднішнього дослідження. Нехай читач не боїться, незважаючи на гадану обширність, значень іменника всього чотири:
Нас в контексті теми будуть цікавити всі значення, крім першого. У будь-якому випадку у читача вже повинно виникати перше розуміння того, що таке досвід. І ми переходимо до синонімів об’єкта дослідження.
Синоніми
Так як на питання не можна відповісти одним визначенням, то замін буде багато, але не занадто, щоб не перевантажувати читача. Отже, список:
- експеримент;
- вміння;
- дослідження;
- практика;
- кваліфікація;
- навик.
Як можна здогадатися, це синоніми слова «досвід». Але вони аж ніяк не дають відповіді на питання. Наприклад, можна прожити життя, тобто формально накопичити життєвий досвід, але так нічого й не навчитися. Правда, словосполучення «життєвий досвід» хитре, бо воно передбачає обов’язково якесь вміння, праздно прожиті роки не йдуть в рахунок. Тепер з чистою совістю можна приступити до тлумачення.
Позитивний досвід
Коли запитують про досвід, то передбачається, що він був позитивним. Якщо негативний досвід, то він мало кого цікавить, але це стосується тільки життєвих, побутових речей, коли мова йде про науку, то вже діє інше правило. Звичайно, звісно, кажуть, що «негативний досвід – це теж досвід». Але, як правило, це лише спосіб якось впоратися зі своїм розчаруванням. Наприклад, коли студент приходить влаштовуватися на роботу, від нього потрібно обов’язково не менше двох років досвіду роботи за фахом. А якщо той же кадр ходив по співбесідах і ніде не згодився, то навряд чи йому це піде в плюс. Ризикнемо припустити, що якщо у нього досвід по місяцю в 24 організаціях, то і в цьому випадку його на роботу не візьмуть. Досвіду не вистачає позитиву, звучить дещо смішно, але це правда. Тому відповідь на питання “що таке досвід” такий: це час, проведений з користю, коли людина засвоїла знання, вміння та навички і, можливо, напрацював кваліфікацію.
Негативний досвід
Читач розуміє, що про науку ми поговоримо окремо. Поки ж нас цікавлять життєві приклади, які зустрічаються повсюдно. Негативний або негативний досвід не цінується суспільством, зате служить прекрасним інструментом самопізнання для самої людини. Тому що чим більше «ні» накопичується, тим краще чоловік або жінка уявляють собі, а що ж вони, власне, хочуть. Думка досить стара, але вірна. Тому немає ніяких причин про неї не сказати. Читач може зауважити: «А хіба не можна прислухатися до себе і дізнатися, чого ж потрібно душі, який самореалізації вона жадає?» За подібний спосіб не можна поручитися. Щоб зрозуміти своє покликання, краще все-таки спробувати, нехай навіть на аматорському рівні. Наприклад, різні шкільні гуртки – це відмінний варіант, щоб відсіяти зайве або, навпаки, знайти себе. Адже чудово дізнатися, чим хочеш займатися, як можна раніше. Час – це той ресурс, який ніяким чином не заповнюється.
Що таке негативний досвід? Це провали, порізи, садна, мозолі. Він тренує волю і характер. Але оточуючим його не пред’явиш, так як немає ніякого позитивного залишку. У суспільстві цінується тільки результат, процес мало кого цікавить. Як зрозуміти слово «досвід», коли справа стосується науки? Про це розповідається далі на прикладі дуже відомого психологічного експерименту.
Розкриття деяких сторін людської природи в експерименті Стенлі Мілгрема
Наука і життя часом по-різному дивляться на факти. Зокрема, в науці цінується негативний досвід, бо він дає те саме знання, якого нам бракує. Досвід Мілгрема дуже відомий, тому ми опишемо його коротко. Тільки суть і результати.
Людям пропонувалося взяти участь в психологічному досвіді, мета якого – з’ясувати, чи впливає біль на згадку. Природно, випробовуваних вводили в оману і насправді хотіли дослідити глибину конформізму, схильність підкорятися авторитету, навіть коли це суперечить морально-етичним переконанням і настановам.
Процедура
В експерименті було три елемента – керівник, випробуваний і інший випробуваний (насправді актор). Один повинен був бути «учнем», інший – «учителем». Вони отримували реальні удари електричним струмом (15 вольт), щоб переконатися в правдивості того, що відбувається. Потім «учня» і «учителя» роз’єднували, вони виявлялися в різних кімнатах. «Учитель» чув лише голос «учня». Останній повинен був заучувати довгий список слів, а за кожну неправильну відповідь «вчитель» «нагороджував» «ледаря» ударом струму, причому при кожній новій помилку сила струму зростала, у підсумку вона могла доходити до 450 вольт. Коли люди починали сумніватися, боятися покарання, керівник говорив: «Не хвилюйтеся, я всю відповідальність беру на себе, продовжуйте».
Підсумки
Результати досвіду наступні:
- 65 % випробовуваних довели досвід до кінця, тобто дали жертві максимальна напруга.
- Чоловіки і жінки були однаково жорстокі.
- Люди продовжували катування, навіть коли знали: електричний струм може вбити «учня».
- У випробовуваних не спостерігалося психічних відхилень, і вони не були садистами.
Останній пункт потребує серйозного обґрунтування. Коли вчені вносили зміни у хід експерименту, і «начальник», «керівник» йшов з приміщення, то підкорятися наказам асистента і віддаленим наказами по телефону погоджувалися лише 20 %. Причому якщо піддослідним дозволяли вибирати самим міру покарання, то вони зупинялися на позначці 150 одиниць. Теж чимало, але все-таки не 450.
Іншими словами, досвід цей був з наукової точки зору приголомшливим, а з людської – бентежить. Він довів наявність у чоловіків і жінок глибинної установки «начальник завжди правий». Людиноненависники могли б сказати, що люди завдавали біль лише тому, що відчували безкарність, а коли умови змінювалися, тобто авторитет виходив з кімнати, то вони вже не так були впевнені, що їм нічого не буде. Тлумачити результати кожен може як завгодно.
Життєвий досвід: міф чи реальність?
Ми розглянули зміст слова «досвід» з наукової точки зору, тепер знову повертаємося до життя. Тому що є словосполучення, про який обов’язково треба сказати в контексті теми – «життєвий досвід». Старше покоління дуже любить підганяти їм молодше. А молодь впевнена, що нічого подібного немає в природі, і взагалі, вони краще знають. Хто правий? Значення слова «досвід» многолико, тому встановити істину непросто. Однак можна стверджувати: абстрактного життєвого досвіду не існує. Старше покоління може допомогти молодшому, тільки якщо справа стосується конкретної роботи, діяльності, адже все ще існує інститут наставництва. Досвід більш зрілих людей знадобиться і тоді, коли мова йде про людські стосунки, зрозуміло, тільки в тому випадку, якщо разом з сивиною прийшла і мудрість.
Але люди з різних професійних світів не можуть навчати один одного. Також це справедливо для представників різних віків, коли у них принципово інші ціннісні, світоглядні установки – «мудрість» пропаде даремно, нею ніхто не скористається.
Розмірковуючи над тим, що означає слово «досвід», потрібно розуміти його відносність у будь-якому разі, тим більше зараз, коли технології весь час прогресують, попутно змінюючи світ до невпізнання. Може бути, ми ще застанемо епоху, коли накопичене людське знання не буде грати ніякої ролі, бо кожен новий день буде зовсім несхожим на попередній.
