Удільне князівство
Що таке доля як князівське володіння? У 12-16 століттях під такою назвою на Русі існували території, якими володіли окремі князі. З’явилися вони в Київській Русі в часи феодальної роздробленості.
Там, на відміну від західної частини Європейського континенту, не існувало звичаю, за яким володіння передавалися б у спадщину в відповідності з принципом первородства. Діяли тоді у слов’ян звичаї дозволяли передавати наділ, тобто доля, всім синам після смерті батька.
По мірі того як збільшувалося число спадкоємців, до середини 12 століття в Київській Русі було утворено велику кількість окремих, або удільних, князівств, які дробилися на ще більш дрібні.
Формально такі князівства вважалися такими, що перебувають під влади великого князя. Але за фактом у них була власна монета, влада, установи. Тобто на практиці вони були незалежними державами. Поява подібних утворень припинилося у зв’язку з виникненням централізованого держави.
Міфологічне поняття
Що таке доля в міфологічному плані? Це поняття асоціювали з заздалегідь відомим призначенням людини, з його долею, долею. Доля була однією з універсальних ключових категорій культури і міфології, описуючи основоположні відносини людини і світу.
У ній відбився багатовіковий досвід людства, який намагався осмислити взаємозв’язок свободи і необхідності, описати сили, що управляють світовим порядком і поведінкою людей. Трьома найголовнішими характеристиками долі (спадку) були властива їй тотальність, непізнаваність, а також незалежність від волі людини.
