Форми
Розглянемо форми анімізму, найдавнішою з яких була віра в те, що за кожним явищем природи варто власний дух. Будучи не в силах зрозуміти сутність того або іншого стихійного лиха, стародавні люди почали одухотворяти сили природи, вважаючи, що кожній з них керує дух.
Поступово парфуми стають розумними, наділяються зовнішнім виглядом, характерними рисами характеру, з’являються міфи і ціла система міфології, в рамках якої людина прагнула пояснити навколишній його світ. Анімізм, поступово розвиваючись, перейшов у політеїзм, характерний Стародавнього Єгипту, Греції, Риму, слов’янським країнам і багатьом іншим.
Найважливіша особливість анімізму – підрозділ світу на матеріальний і духовний. Тому ще одна форма вірування – переконаність в існуванні якогось потойбічного світу, куди потрапляє людська душа після смерті тіла. Цікаво, що схожі уявлення проявляються у стародавніх народностей, які були географічно відокремлені один від одного.
Тотемізм
Ще одна проторелигия, залишки якої можна виявити в наші дні в особливості релігійних вірувань відсталих племен – тотемізм. Розглянемо визначення, особливості цього подання і порівняємо тотемізм і анімізм. Можна виділити такі відмінні риси:
- Стародавні люди вірили в те, що кожна людина (а також плем’я, рід) має якогось предка – тварина або рослина, яка іменується тотемом.
- Найчастіше тотемом ставав той представник флори або фауни, який мешкав на території проживання племені.
- Між племенем і тотемним тваринам існувала містичний зв’язок.
- Тотем надавав заступництво свого племені.
- Наявність системи табу – заборон. Так, тотемна тварина не можна було вбивати на полюванні або вживати в їжу.
Поява цієї проторелигии, як вважають дослідники, було пов’язано з тим, що в житті давніх людей тварини і рослини були дуже важливі, служили основним джерелом їжі, без них було б неможливим саме існування людства.
