Історія розвитку релігії пройшла тривалий і непростий шлях. У своєму примітивному свідомості найдавніші люди обожнювали різні явища природи. Саме так і з’явилися перші форми релігійних уявлень. Розглянемо, що таке анімізм, в чому його специфіка та роль у розвитку релігійного уявлення.
Зародження релігії
Напевно, ніколи не вдасться з’ясувати, що саме стало причиною виникнення в первісному свідомості прагнення вірити в існування вищих, божественних сил. Найімовірніше, стикаючись з могутніми силами природи – грозами, снігопадами, ураганами, зливами – і будучи не в силах пояснити їх природу, наші далекі предки стали вважати, що кожним явищем керує власний дух. Так, є дух вітру, дух сонця, дух землі і так далі. Щоб задобрити цих невидимих, але всесильних істот, люди стали робити різні ритуали, приносити їм жертви. Саме так і з’явилися перші релігійні уявлення.
Духи поки не мали будь-якого матеріального втілення. Пізніше, коли людина навчиться будувати міста і займеться землеробством, скотарством, ремеслами, його залежності від сил природи знизиться. Тому й боги, що прийшли на зміну духам, придбають людський вигляд.
Отже, перші релігійні вірування – анімізм, тотемізм, фетишизм – з’явилися ще в епоху первіснообщинного ладу, коли люди займалися полюванням і збиральництвом, жили в печерах або примітивних землянках, вже створювали собі примітивне зброю та знаряддя праці. Найімовірніше, вогню в той період вони ще не знали.
Найдавніші форми релігійних вірувань прийнято називати проторелигиями, тобто примітивними, спрощеними формами релігійних уявлень, властивих нашим далеким предкам. Саме вони і стали основою, завдяки яким розвинулося язичництво, а пізніше – три провідні світові релігії.
