Приклади
Якщо взяти відоме кожному хіміку слово «магній», то можна з упевненістю стверджувати, що це поняття позначає відповідний елемент таблиці Менделєєва. Інших визначень цього слова немає. А відповідно, можна назвати цей приклад терміну в російській мові ідеальним. Тобто у даного слова немає синонімів та інших значень, крім основного.
Якщо звернутися до словника лінгвістичних термінів російської мови, то в ньому можна виявити безліч подібних слів.
Наприклад, якщо розглянути визначення поняття «гіпербола», то в словниковій статті можна прочитати приблизно наступне: «Фігура стилістичної виразності, яка полягає в навмисному перебільшенні того або іншого явища». Можна навести й інший приклад: епітет – поетичне визначення, яке виділяє ознака того чи іншого предмета або явища.
Говорячи про цих лінгвістичних термінах, можна назвати їх також ідеальними, оскільки у них немає синонімів та інших значень, за винятком основних.
Правила словотворення
Обговорюючи питання про те, що таке терміни в російській мові, слід у тому числі згадати про те, що такі слова часто мають свій, характерний для їхньої сфери знань, в якій вони вживаються, спосіб словотворення.
Наприклад, в астрономії для позначення різних верств простору прийнято вживати назви, утворені за допомогою додавання до якогось кореня морфеми «-сфера». Так, для позначення кисню, який знаходиться в навколоземному просторі, застосовується термін «атмосфера». Над нею, як відомо, знаходиться стратосфера, мезосфера і так далі. Тому, почувши незнайоме слово, до складу якого входить цей елемент, можна з упевненістю стверджувати, що значення цього поняття близьке до вже знайомим словами, у складі яких є така ж морфема.
Однак варто мати на увазі, що в різних областях науки можуть вживатися однакові приставки і суфікси для позначення різних явищ. Так, вчені-геологи використовують для утворення назв, що відкриваються ними гірських порід, суфікс «-іт». Прикладами можуть служити назви таких каменів, як жадеїт, малахіт, нефрит і так далі. У медицині також вживається цей афікс, але вже в якості частини слова, що застосовується для утворення назв хвороб.
Такі слова, як тонзиліт, перитоніт та інші, належать саме до цієї когорти.
Точно так само в літературі з інших наукових дисциплін можна зустріти одну і ту ж лексему, уживану для позначення різних понять, які є схожими ні за змістом, ні за яким-небудь іншою ознакою. Так, термін «ліга» в теорії музики позначає нотний знак, застосовуваний для того, щоб пояснити, що даний уривок твору потрібно виконувати злитим штрихом. В політології ж це поняття застосовується у значенні «союз, об’єднання», як наприклад, Ліга Націй та інші організації.
Хоча у цих двох термінів існують деякі загальні риси: в обох випадках присутня вказівка на об’єднання, але, так чи інакше, це два різних терміна. А відповідно, можна говорити про декількох значеннях, наявних у даного слова.
Хоча багато фахівців стверджують, що в даному випадку треба говорити не про багатозначності, а про існування даного поняття в різних наукових сферах. Якщо розглядати це явище з такої точки зору, то виходить, що для кожної науки даний термін є унікальним, тобто володіє одним єдиним значенням, що не мають синонімів.
