Коротка історія «Архіпелагу»
У грудні того ж року біографію Солженіцина поповнить ще одна подія, яка впише його ім’я в список світових знаменитостей. У Парижі публікують першу частину авторського дослідження «Архіпелаг ГУЛАГ». Всього п’ятдесят тисяч примірників.
За півроку до цього, влітку 1973 року, Солженіцин дав велике інтерв’ю журналістам іноземних ЗМІ. Це і стало стартом для створення протестної грамоти групи письменників. У день інтерв’ю була заарештована помічниця Олександра Ісайовича, Єлизавета Воронянська. Під тиском осіб, які вели допит, вона повідомила про те, де знаходиться один з рукописних примірників Гулагу, після чого була відпущена. Вдома жінка покінчила з собою.
Дізнався про це Солженіцин тільки восени, після чого розпорядився про твори друку за кордоном. У лютому 1974 року Солженіцина заарештували і, звинувативши у держзраді, вислали в ФРН. Пізніше він перебереться в Швейцарії (Цюріх), потім в Сполучені Штати (шт. Вермонт). На гонорари від «Гулагу» Іван Ісайович створив фонд для підтримки політв’язнів і допомоги їх сім’ям в СРСР.
