Повернення Солженіцина
У біографії найголовніше, можливо, відновлення історичної справедливості і повернення в Росію в 1994-м. З 1990 року родина спробує реабілітуватися перед Солженіциним – йому повернуть громадянство, припинять кримінальне переслідування і представлять до Державної премії, як автора «Архіпелаг ГУЛАГ». У цьому ж році «Новий світ» опублікує «У колі першому», а в 1995-му – «Крохотки».
Солженіцин поселяється в Підмосков’ї, час від часу їздить до синів в Америку. У 1997 році стає членом Академії наук РФ. Його як і раніше публікують: 1998-го в «Літературній Ставрополі» з’являться його розповіді, а в 2002-му вийде зібрання творів у тридцяти томах. Помер письменник у 2008 році, причиною смерті назвали серцеву недостатність.
Письменник для «закордону»
Не всі схильні вважати Олександра Ісайовича патріотом своєї вітчизни. Сьогодні, як і в сімдесятих роках, ставлять в докір Солженіцина: біографія і творчість його орієнтовані на західну ідеологію. Більша частина творів побачила світ не у Радянському Союзі. Багато хто звинувачує його, як людини, яка боролася з ладом, в розвалі країни і в тому, що користувався підтримкою:
- «Радіо Свобода»;
- «Голосу Америки»;
- «Німецькій хвилі»;
- «Бі-бі-сі» (російського відділу);
- «Держдепу» (російського відділу)
- «Пентагону» (відділу пропаганди)
