«Ревізор»
Головний персонаж комедії – «років двадцяти трьох», «тоненький, худенький», «непоганий зовнішності» молодий чоловік. Хлестаков одягнений не в службову форму – «в партикулярном сукня», з сукна «важливого, аглицкого». По чину він всього-навсього колезький реєстратор, але «по костюму» і «петербурзької фізіономії» його і прийняли «за генерал-губернатора». «Було б що-небудь путнє», зневажає його слуга Осип, «а то ж елистратишка простий». Наївний і порожній улюбленець-дворянчик, пропалюючий гроші свого батька. За висловом слуги, «батюшка надсилає гроші», а Хлестаков «справою не займається», — «в карти грає» так гуляє «по пришпекту».
В образах чиновників у комедії «Ревізор» автор показав повальне хабарництво і казнокрадство, презирство до простого народу і зловживання владою. Хабарник, гравець і кріпосник — Хлестаков не має поняття, що таке добро і зло, і може зробити будь-яку підлість. Слуга голодує, а йому все одно. Хлестаков легко переходить від зарозумілості до приниження, від вихваляння до боягузтва. Він нестримно бреше, а всі бачать в цьому виконання своїх бажань і їх зовсім не бентежить, коли, завравшись, Хлестаков вистачить зайвого. Всіма вчинками героя керує марнославство, для нього найголовніше – пустити пил в очі.
Хлестаков — пустушка «без царя в голові», у якого в думках «незвичайна легкість». Він уособлення порожнечі, тупості і фанфаронства, схожий на порожню посудину, який чим завгодно можна наповнити. Можливо, тому чиновники міста NN і прийняли його за важливу персону. За їх уявленням, саме так і повинен себе вести хабарник-чиновник. У комедії «Ревізор» образ головного героя не тільки один з найбільш яскравих, але і абсолютно новий у літературі. Його прізвище стала номінальною. Нестримне вихваляння і брехня так і називають — «хлестаковщина».
