Міжнародний аеропорт ” Харків: історія, опис, розклад рейсів

Післявоєнний розвиток

На початку 1950-х аеропорт Харкова почали відбудовувати заново. Будівля вокзалу розроблено архітекторами Елькіним, Крюковим та Миткевич. Його відкриття відбулося в 1954 році. Через кілька років до об’єкта підвели тролейбусну лінію, яка дозволила зняти транспортну проблему доставки пасажирів. До речі, у 1970-1980-ті роки аеропорт щорічно обслуговував до 900 000 чоловік.

Поступово міські квартали обступили аеродром зі всіх сторін, і його подальше розширення стало неможливим. Крім того, близькість житлових масивів негативно позначається на безпеці польотів. У випадку аварійного падіння будь-якого літака число жертв може бути дуже великим. На цьому тлі радянський уряд прийняв рішення винести аеропорт на 30 км від міста. Для доставки пасажирів планувалося провести швидкісну багатосмужну магістраль. В кінці 1980-х почалися будівельні роботи, але після розпаду СРСР реалізація проекту була припинена.

Новітня історія

З набуттям Україною незалежності адміністрація аеропорту зіткнулася з рядом серйозних проблем: відсутністю прикордонного терміналу, митного контролю та необхідної інфраструктури для прийняття міжнародних рейсів. У 1995 році почалися роботи по:

  • організації пропускного режиму;
  • реконструкції аеровокзалу;
  • модернізацію злітної смуги.

У 2001 році господарство було передано Мінтрансом адміністрації міста з утворенням АКП «Міжнародний аеропорт Харків». У 2008-му фірма Nʹyu Systems Am взяла об’єкт на 49 років в оренду. Це дозволило знайти значні кошти на реконструкцію всього комплексу. Роботи планувалося завершити до початку чемпіонату з футболу Євро-2012. За наступні роки було зроблено багато:

  • зведений пасажирський ультрасучасний термінал площею більше 20 000 м2;
  • встановлені телескопічні трапи, що полегшують посадку/висадку прямо з будівлі аеровокзалу;
  • стара будівля вокзалу перероблено в VIP-зону;
  • побудована нова 2500-метрова злітна смуга, здатна приймати сучасні літаки;
  • зданий 3-секційний ангар для технічного обслуговування повітряних суден та зберігання малих літальних апаратів;
  • розширена мережа пунктів харчування, зони очікування стали більш комфортними.