«Карась-ідеаліст», як і багато інші казки Салтикова-Щедріна, має соціальну спрямованість. В образі героя казки позначилося не тільки думку самого автора, але й всієї передової інтелігенції того часу, яка вважала, що загальне щастя – це не утопія, а реально досяжне стан суспільного устрою. «Карась-ідеаліст» призначався для публікації в березневому номері «Вітчизняних записок» (1884). Але, переконавшись у неможливості опублікувати казку в Росії, письменник надіслав її в «Спільну справу». Там і було надруковано вперше твір Щедріна «Карась-ідеаліст». Короткий зміст казки в цій статті.
Йорж і карась
Посперечалися якось карась і йорж. Один вважав, що можна жити по правді, а другий стверджував, що без обману не прожити. Карась кричав, що це підлість. Зарившись в мул, карась багато думав і своїми думками ділився з йоржем. Часто вони сперечалися. Але першим зазвичай починав карась, мовляв, боротьба не призведе ні до чого хорошого і треба прагнути до світла. Йорж посміхався, там, напевно, і щук не буде? Карась взагалі ніколи не чув про щук і був упевнений, що все це вигадки. Йорж глузливо хмикав і спливав.
Коли вони зустрічалися, карась заводив свою улюблену пісню про торжество добра. Він був упевнений, що погані вчинки рано чи пізно будуть покарані. Як приклад наводив методи лову риби – з ловлі багром переходять на вудки і неводи. Йорж був упевнений, що жодної різниці немає, яким методом в юшку догодити. А карась і про вуха-то нічого не чув. І йорж сердито віддалявся.
Запрошення на диспут
Продовжуємо переказ «Карася-ідеаліста», короткий зміст казки, з звістки про щуку. Одного разу приніс йорж звістка про те, що з’явилася щука, і пора б карасеві пір’я свої підібрати, щоб їй зручніше його ковтати було. Обурився карась, мовляв, немає за ним такий вини, за яку можна було так покарати. Мріяв карась про злагоду і мир між рибами. Йоржа від таких слів пересмикувало. Почув їх якось головень. А йорж розсердився і поплив, буркочучи, що у кожного свій прожиток – карасі їдять черепашок, а щуки – карасів.
Задумався карась над словами йоржа. І зрозумів, що черепашки призначені для прожитку самою природою. А щуку, якщо зустріне, він запитає про чесноти, що, мовляв, недобре, щоб риби їли інших риб. Так карась і міркував, поки не приплив до нього головень і не запросив на диспут до щуки. Карась не злякався – адже він знав важливе, майже чарівне слово, яке і з «щуки карася зробить».
Зустріч з щукою
Завершуємо короткий зміст «Карася-ідеаліста» зустріччю щуки і карася. Став він їй розповідати про рівність риб. Щука щиро здивувалася – черепашками і черв’яками точно ситий не будеш. Не довелося їй по душі така поділ праці: хто половчее, тому і справа сильніше, а слабкі, значить, від їх праць будуть годуватися? Найбільше роздратувало щуку те, що при такому розкладі, їй теж працювати треба. Як тільки замовкла щука, обступили карася головля та під варту взяли. Але невгамовний карась ввечері знову прийшов на диспут, і дозволила йому щука слово мовити. Хлюпнув карась від радості хвостом і проголосив – відомо їй, щуку, що таке чеснота? Щука від подиву рота розкрила, та разом з ковтком води карася випадково проковтнула. Істина у кожного своя. Йорж, який все передбачав, тільки і сказав: «Ось вони, диспути, які!».
