Жати – значення слова і відомості про нього

Друзі тиснуть один одному руку, чоботи тиснуть, селяни жнуть жито – одне і те ж слово тут використовується чи різні? Давайте розберемося з дієсловом «жати».

Значення слова «жати»

Як свідчать словники, існує цілих 2 дієслова «жати». Перший з них найбільш широке за значенням:

  • М’яти, здавлювати: тиснути руку, тиснути один одного в натовпі.
  • Видушувати, витискати сік або масло: жати масло.
  • Бути занадто тісним і вузьким (про одяг, взуття): мені Ці туфлі тиснуть, піджак йому тисне.
  • Тіснити ворога: ми жали ворога до річки.
  • У спорті – піднімати штангу, повністю випрямивши руки. Він тисне 200 кг. Від цього слова також відбувається іменник «жим», яке фігурує в назвах вправ – «жим лежачи».

Іноді значення слова «жати» в розмовній мові може мати на увазі інтенсивне дію: “Треба закінчити проект до кінця року: Тиснемо!”. Звідти ж походить і дієслово «піднажати».

Може він і означає «натискати, натискати на педаль, кнопку»: водій тиснув на газ, вона довго жала на дзвінок, поки не відкрили. Останнє значення набуло популярності з розвитком інтернету. Численна реклама з віртуальними кнопками закликає нас «Жми!». Вирази «тисни «мені подобається»» або «тисни «поділитися з друзями»» можна віднести до сленгу соцмереж, який досить близький до розмовної стилю, хоча і має письмову форму.

Можна помітити, що всі ці значення слова «жати» дуже близькі і найчастіше пов’язані зі здавленням, стисканням або c додатком зусиль.

«Потомство» дієслова «тиснути»

Які слова походять від дієслова «тиснути»? Численні дієслова утворюються від нього з допомогою приставок: стиснути, натиснути, притиснути, стиснути, піджати, вичавити, розтиснути, пережати, втиснутися, віджатися. Всі вони скоєного виду і позначають одноразова дія. Наприклад, «він віджався 10 разів». Є також і дієслова недоконаного виду – стискати, натискати. Вони позначають більш тривалі або повторювані дії. Наприклад, «він віджимався кожен день». А ось у самого дієслова «тиснути» немає такої пари, і він сам ставиться до недосконалого виду. Є й іменник від дієслова «тиснути» – вже згадуваний жим, макуха – тобто відходи від вичавлювання олії або соку. Багато ведуть походження не від самого слова «жати», а від його дериватів, таким чином вихідний дієслово може стати для них «дідусем» і навіть «пращуром» – наприклад, віджимання, витримка, рукостискання (відбувається вже від двох слів – рука і потиск).

Другий дієслово «тиснути»

У омонимичного першому слова «жати» значення коротко можна сформулювати як «зрізати колосся». Сучасному міському жителеві було б цікаво дізнатися, які інструменти використовували для жнив. Пшеницю і жито жали серпом і косою. Більш високі і рідко зростаючі колосся можна було зібрати в пучок і зрізати серпом, для низьких і частих потрібна була коса. Найчастіше жито була високою і потребувала серпа. А зараз хліб прибирають комбайном.

Від цього дієслова «тиснути» ведуть свій рід слова жнива, жатка, жнець, зжинати, пожинати (у тому числі в переносному сенсі: пожинати плоди – отримувати наслідки своїх вчинків). У той час як у першому дієслові у формах теперішнього часу зустрічається літера «м» – тисну, тиснеш, у другому на її місці виявляється «н» – жну, жнеш. Це і говорить про те, що дієслова різні. Але аж надто схоже звучать…. Як можна перевірити, споріднені вони один одному? Дізнатися походження.

Походження слова «жати»

Походить дієслово від загальнослов’янської — g’mti. Вперше фігурує у джерелах в XVIII столітті. Зовсім не співзвучне йому норвезьке kamsa — «м’яти, тиснути», як виявилося, веде своє походження з того ж джерела.

А ось слово «тиснути» в значенні «зрізати колосся» має зовсім іншу історію. Витоки його – норвезьке gana (обрубувати гілки, бити, вдаряти). У давньоруській мові дієслово «жати» зустрічається з XI століття.

Як можна помітити, в першоджерелах зустрічаються обидва згодних звуку “М” і “Н”, які потім і дають про себе знати у формах теперішнього часу, допомагаючи встановити відмінність між однаково звучать інфінітивами.

Так що якщо постає питання про лексичному значенні слова «жати», варто уточнити, про який саме з двох дієслів йде мова. Або розкрити значення обох слів.