Освіта державних центрів слов’ян
На північно-заході Русі поселення слов’ян і угро-фінів довгий час перебували під владою норманів. І незважаючи на те, що варягів до 862 році прогнали з ижорских земель, але поселення на торговельному шляху «з варяг у греки» вони продовжували грабувати. Крім того, з’явилася й інша загроза — хазари і найняті ними племена. За рішенням віче союзу слов’янських племен були послані посли до знайомих скандинавам. Так, на приволзької землі з’явився князь-конунг Рюрик, наказав звести перше оборонне укріплення в районі Старої Ладоги — Рюрикового городище — із землі та дерева. А потім за указом Рюрика був відбудований новий центр північно-західних земель — Новгород.
Другий державний центр був заснований, за переказами, варязькими князями Аскольдом і Діром, на Дніпрі, де вже був побудований на трьох пагорбах місто — стародавній центр полян. Місто виникло тут, як свідчить легенда, завдяки братам Щоку, Кию і Хориву і називався Києвом. Варязькі князі звільнили полян від хазарської влади і вступили в боротьбу з іншими їхніми ворогами — древлянами, печенігами та булгарами.
Об’єднання двох центрів в єдину державу відбулося вже в правління князя Олега Віщого. А Київ став столицею нового російської держави. Складалися звичаї, і життя давніх слов’ян була тісно з ними пов’язана.
