Історія, традиції, звичаї та спосіб життя давніх слов’ян

Історія давніх слов’ян чудова, цікава і дуже суперечлива. Поступове розселення різних слов’янських племен дала початок утворенню слов’янських держав і формування культури та традицій слов’янських народів, яка досі зберігається як основа процвітання і розвитку. У загальноосвітніх школах в 4 класі історія та життя давніх слов’ян вивчається на уроках.

Розселення та поділ

Найдавніші предки слов’ян — індоєвропейці. Вони заселяли великі території Європи і Азії, а оскільки мігрували, то з часом освоювали нові землі і все більше віддалялися. Сформувалися окремі мови. Поступово виділилися балто-слов’янські племена, які розділилися на балтів та слов’ян. З освоєних раніше територій вони почали переміщатися до Чорного і Балтійському морях. На півночі досягли верхів’їв Волги та Белоозера, на півдні Греції. В результаті сталося нове поділ: на східну, західну і південну гілки.

Племінні союзи

До 6-8 ст. східні слов’яни заселили майже всю Східно-Європейську рівнину. У групі налічувалось від 12 до 15 племен. Назви пов’язані з основними місцями розселення. З частиною з них і життям стародавніх слов’ян в 4 класі на “Навколишній світ” вже знайомляться російські школярі. Тут наведено найбільш повний перелік.

  • Поляні, чисельність яких була найвищою, розселялися в полях біля берегів Дніпра і гирла Десни.
  • У Ільменя і вздовж Волхова влаштувалися ільменські словени.
  • У лісах будували свої житла древляни.
  • Біля боліт — дреговичі.
  • Уздовж берега Полотен жили полочанами.
  • У Східній частині верхнього Придніпров’я — радимичі.
  • По Десні, Сейму і Сулі — сіверяни.
  • На Дністрі та в гирлі Дунаю — тиверские слов’яни (тиверці).
  • В районі Москва-річки, Оки, Клязьми і Волги — в’ятичі.
  • У верхів’ях південного Бугу, волиняни.
  • В нижньому Подніпров’ї і Подністров’ї — уличі.
  • У Закарпатті — білі хорвати.
  • В басейні Бугу і правих приток Прип’яті — дуліби.
  • У межиріччі Волги, Дніпра та Західної Двіни – кривичі.