Фізіотерапія
Допоміжними методами лікування виступають ЛФК і фізіотерапія. Ці методики дозволяють активувати зони росту в суглобах, а також нормалізувати кровообіг шляхом впливу на них ультразвуку, тепла, струмів. Лікар часто призначає електрофорез з новокаїном та гідрокортизоном.
ЛФК дозволяє відновити рухливість суглобів, поліпшити в них обмінні процеси. Добре в даному випадку допомагає плавання і гімнастика. Але тільки досвідчений лікар може призначити ЛФК, самостійне використання цієї методики терапії може стати причиною розвитку ускладнень і негативних наслідків.
Хірургічне втручання
У тяжких випадках, а також у дорослому віці зазвичай проводиться при хвороби Кеніга операція. Хірургічне втручання необхідно проводити в наступних випадках:
- Поява рухомого ділянки хряща після консервативного лікування.
- Відсутність ефективності консервативної терапії при дотриманні всіх призначень і рекомендацій лікаря.
- Посилення симптоматики, прогресування патології.
- Вік більше двадцяти років.
Багато медики говорять про те, що консервативне лікування є малоефективним при хвороби Кеніга, патологія згодом знову почне прогресувати.
Метод оперативного втручання буде залежати від стадії хвороби. Існує два варіанти терапії:
- Зафіксувати фрагмент хряща на тому місці, де він повинен бути.
- Повністю видалити виділений фрагмент, а потім зробити пластику з використанням трансплантата. Зазвичай в цьому випадку використовується артроскопія, метод тунелізації при розмірі фрагмента не більше одного сантиметра.
У першому випадку хірург уривається сполучну тканину, потім вводять фрагмент на колишнє місце і фіксують його за допомогою гвинтів Герберта або цвяхів. Зазвичай такі операції виявляються ефективними в 20 % випадків.
Видаляють фрагмент тоді, коли він має розміри більше двох сантиметрів. Те місце, де він повинен знаходитися, заповнюють системою хондрогайд або проводять хондропластику.
