Царство Mycetae (гриби) є одним з найбільш численних. Організми, які відносяться до даної групи, володіють дивовижними характеристиками, про які ви дізнаєтеся трохи пізніше. Вивченням будови, розмноження та класифікації грибів займається мікологія. Це дуже цікава наука, саме завдяки її розвитку ми можемо судити про даних організмах. Отже, в чому полягають відмінності грибів від рослин, як їх класифікують, як відбувається розмноження та яка їх будова?
Міцелій
Класифікація грибів дуже велика, але є така ознака, який характерний практично для всіх організмів, які належать до цього царства, – це міцелій. Складна система ниток, що виконує функцію поглинання поживних речовин, є ознакою, притаманною тільки грибів. Нитки, що називаються гіфами, оточені жорсткими стінками з хітину або целюлози. До їх складу також входять полісахариди – схожі за складом на крохмаль, вуглеводи.
Гіфи транспортують мікро – і макровещества до всіх частин грибів. З їх допомогою відбувається формування репродуктивних структур, представлених спорофорами. Іноді їх називають плодовими тілами. Всередині розташовані спори, які забезпечують розмноження грибів. Ознаки класифікації грибів побудовані на відмінностях спір у видів. Міцелій – відмітний ознака, характерний для всіх представників царства Mycetae, за винятком дріжджів і слизовиків. Дріжджі – це одноклітинні організми, в тілі яких гіфи відсутні. У слизовиків гіфи є, але їх розвиток зупинився на «ползающей» стадії.
Відмінності від рослин
Загальна характеристика грибів буде неповною, якщо не розповісти про основні відмінності цих організмів від рослин. По-перше, в них відсутній хлорофіл. Це такий пігмент, який притаманний усім представникам флори. З його допомогою відбувається процес фотосинтезу – формування органічних речовин з мінеральних з виділенням кисню, який необхідний для дихання всіх живих організмів на планеті.
По-друге, живлення грибів гетеротрофное. Це означає, що вони беруть необхідні поживні речовини з навколишнього середовища в готовому вигляді. Щоб отримувати готову органіку, гриби часто паразитують на живих організмах або споживають продукти їх життєдіяльності. При цьому їх називають сапротрофами. Іноді гриби вступають у симбіотичні відносини з представниками царства рослин. Наприклад, лишайники – це асоціація грибів з водоростями, а мікориза – з корінням дерев і чагарників.
Класифікація
Гриби поділяють на групи за типом спір. Вони можуть формуватися статевим або безстатевим шляхом. На класифікацію впливає будова спороносних структур. Для систематизації прийнято використовувати умовні позначення – закінчення. Вищий ранг у класифікації грибів – відділи (для них характерне закінчення-mycota), за ними слідують підвідділи (-mycotina), класи, порядки, а також родини з закінченнями -mycetes, -ales і -aceae, відповідно. У родів і видів подібні «знаки відмінності» відсутні.
Класифікація грибів може відрізнятися в різних виданнях, так як вчені-мікологи до цих пір не прийшли до єдиної думки про їх ієрархічному ранзі. До справжніх грибів не відносять слизовиків. Існує декілька підвідділів, кожен з яких має свою назву.
Оомицеты
Ця група організмів є однією з найбільш спірних в питаннях систематики. Раніше ооміцетів відносили до грибів, але потім перевели в царство протисты. Це міцеліальні організми, що мешкають переважно у водному середовищі. Вони розмножуються безстатевим способом, при цьому формуються рухливі зооспори або джгутикові суперечки.
До оомицетам відносяться сапролегниевые або водні цвілі. Вони паразитують на рибах і відкладається ними ікри, тобто наносять серйозний економічний збиток. Оторочений міцелій, сформований цими організмами, можна побачити неозброєним оком на тушках мертвої риби, вільно плаваючих в прісних водоймах. Інші гриби сприяють поширенню борошнистої роси. Даний недуга вражає цибулю, латук та інші сільськогосподарські культури.
Згідно класифікації ооміцетів, до цієї групи належать збудники небезпечних для рослин хвороб. Вони можуть стати причиною появи кореневої гнилі в слабо дренованому грунті, призвести до розвитку судинного некрозу пагонів. Це серйозна проблема, з якою стикаються власники парників і розплідників. Інші є збудниками такого захворювання, як фітофтороз (картопляна чума).
Про нього було відомо ще в 1845-1847 роках. У цей час в Ірландії відбулася широкомасштабна загибель врожаю картоплі, що спричинило страшний голод. В результаті населення країни скоротилося на 1,5 млн. чоловік. Жителі Ірландії були змушені масово емігрувати в Північну Америку.
Оомицеты були виключені з числа грибів, незважаючи на наявність розвиненого міцелію. З усіх грибів тільки представники хитридиомецетов і вони мають рухливі зооспори. У ооміцетів відсутня хітин, а механізм біосинтезу лізину аналогічний такому у рослин і до того ж вони мають ультраструктуру мітохондрій, яка абсолютно не характерна для грибів. На підставі всього цього в кінці XX століття класифікація грибів була доопрацьована, а оомицеты їх царства виключені.
Сумчасті гриби
Згідно класифікації грибів, відділ Сумчастих грибів (Аскоміцети) є самим великим (32 тис. видів). Всі організми, які прийнято відносити до даної групи, формують особливі статеві спори – аскоспори. Вони утворюються в мешковидной клітці, тобто сумці (аскоме). Як правило, в сумці дозріває 8 суперечка, але у деяких видів грибів їх кількість може досягати тисячі. Спороносний шар, гимений, розташований всередині асокарпа або ж плодового тіла.
Принципи класифікації грибів будуються на спільності структури організмів та їх особливості. Так, Сумчасті гриби розвиваються в багатьох середовищах, включаючи підстави, солоні і прісні водойми, рештки рослин і тварин. Деякі патогенні, які містяться в сумчастих грибах, можуть викликати серйозні захворювання у представників флори і фауни. До відділу Сумчасті гриби, в тому числі належать і дріжджі.
Голосумчатые гриби: будова і класифікація
Цей підклас Аскоміцетів. По назві даної групи можна зрозуміти, у чому складається особливість належать до ній організмів. Аскомы не укладені в плодові тіла. Найбільш відомі представники голосумчатых грибів – дріжджі, які використовують у харчовій промисловості при випічці хлібобулочних виробів і бродінні вин. Деякі види дріжджів знайшли широке застосування в пивоварній промисловості.
Будова та класифікація голосумчатых грибів представляють великий інтерес для науки, так як серед представників підкласу є небезпечні для людини паразити. Вони є збудниками таких захворювань, як молочниця ротової порожнини та піхви. Якщо людина володіє ослабленою імунною системою, то гриби поширюються по всьому тілу. Вони становлять небезпеку не тільки для здоров’я, але і для життя.
Дискомицеты
Раніше порядок або клас Сумчастих грибів, а нині – внетаксономическая група, що об’єднує понад чотирьох тисяч видів. Принципи класифікації грибів, як ви вже зрозуміли, будуються на відмінності в їх будові і розмноженні. Для дискомицетов характерне відкрите плодове тіло. Дана особливість є загальною для всіх грибів, що належать до цієї групи, крім трюфелів. Дискомицеты виростають у багатьох середовищах, включаючи грунт, гній і органічні рештки.
Деякі гриби є причиною виникнення бурої гнилі на фруктових деревах або викликають смолистую плямистість клена. Користь приносять організми, які вступають у симбіотичні відносини з водоростями, утворюють лишайники і заселяють кам’яні середовища.
Пиреномицеты або сордариомицеты
Клас грибів, що належить відділу Аскоміцети. Плодові тіла, схожі на колбу, можуть мати різне забарвлення, форму і консистенцію. Іноді плодові тіла зібрані в групи, в інших випадках вони розташовані поодинці. Перитеції можуть перебувати в стромах – компактних структурах, сформованих гіфами.
Пиреномицеты викликають різноманітні захворювання у вищих рослин, включаючи гниль коренів плодових дерев і рак яблуні. Деякі види руйнують деревину, а інші вражають зернові культури. Борошно, виготовлене із злаків, атакованих цими грибами, представляє серйозну загрозу здоров’ю людини і викликає эрготизм – харчової токсикоз. Алкалоїди викликають сильне скорочення мускулатури і при високій концентрації призводять до смерті, при низькій – розумових розладів, агресивної поведінки, сильних болів і гангрени.
Базидиальные гриби
Організми, включені в дану групу, мають наступний ознака: статеві спори, які прийнято називати базидіоспорами, дозрівають на поверхні базидий. Кожна з них утворена вздувшейся кліткою, розташованої на кінці гіфи, і тоненькими виростами. На них і перебувають базидиоспоры.
Даний відділ включає в себе велику кількість організмів. Загальна характеристика грибів, що належать до цієї групи, полягає в тому, що всі вони володіють великими, досить м’ясистими плодовими тілами. Серед найбільш відомих базидіальних грибів веселки, трутовики, дощовики і дрожалки. Вони, здебільшого, є сапротрофами і сприяють більш швидкому розкладанню мертвої деревини, гною та опалого листя.
Втім, є серед них і небезпечні організми, наприклад, будинковий гриб, який є причиною гниття будівель з дерева. Опеньок осінній паразитує на живих деревах.
Існує класифікація грибів по категоріям «їстівні» та «неїстівні». До першої групи відносяться, наприклад, такі організми, як лисичка справжня і білий гриб, відомі кожному. Серед найпоширеніших отруйних грибів мухомор червоний і псилоцибе полуланцетовидне.
Розрізняють три підвідділу базидіальних грибів і один клас, не включена не в один з них. Згідно з даними 2008 року, всього в світі відкрито 31 515 видів базидіоміцетів, які об’єднані в 1589 пологів, 177 родин, 52 порядку і 16 класів. Три підвідділи:
- Агарикомикотина. Включає три класи, у тому числі більшість желеподібних грибів.
- Пуциомикотина. Гриби утворюють прості септальные суперечки, в клітинної стінці присутні маннаны, позбавлені парентосом. До цього підвідділу належать ржавчинные гриби, а також інші види, що паразитують на рослинах.
- Устилагиномикотина. Підвідділ включає більшість видів сажкових грибів.
Займає нез’ясована в системі положення клас Валлемиомицеты.
Зигомицеты (Zygomycota)
Будова та класифікація грибів даного відділу вивчені недостатньо. Відомо, що вони відрізняються розвиненим міцелієм, мають непостійну товщину, септы в ньому утворюються тільки подальшого відділення репродуктивних органів.
Ці наземні гриби розмножуються двома способами. При безстатевому розмноженні відбувається формування нездатних до руху спір. Статеве характеризується злиттям гаметангий, які розташовані на міцелії. В результаті цього утворюється зигоспора, яка проростає не відразу, а через деякий час після формування. Спори з’являються у спорангиях, іноді вони викидаються у повітря.
Особливості класифікації грибів досить складні. Щодо деяких відділів, класів і видів до цих порт немає єдиної думки. У їх числі і відділ Зигомицеты, який вважається полифилетической або парафилетической групою організмів. Достовірно систематичне положення видів досі не встановлено. На класи відділ не ділять. Всі види розподілені на 10 порядків, які досить умовно об’єднані в чотири підвідділу.
Зигомицеты – типові грунтові гриби, що утворюють розвинену мікоризу. Як правило, є сапротрофами, але можуть і паразитувати. Представники з порядку Энтомофторовые є патогенами комах. Деякі тропічні пологи здатні спровокувати появи грануломатоза.
Хитридиомицеты
Відділ грибів об’єднує близько 1000 видів і понад 120 пологів. Характеризуються слабко розвиненим міцелієм, таллом представлений головним чином плазмодієм, з якого тягнуться ризоидные гіфи. Повністю позбавлені міцелію самі примітивні види, їх тіло – одиночна клітина, часом позбавлена навіть жорсткої клітинної оболонки. Всі види тісно пов’язані з водним середовищем, вони паразитують на безхребетних і водоростях. Крім того, можуть розвиватися в дуже вологому грунті й викликати захворювання рослин: чорна ніжка капусти, рак картоплі.
Галоїдні спори грибів мають тільки один джгутик. Вони можуть давати початок новому організму, так і зливатися, утворюючи диплоїдний організм, формує нові гаплоїдні зооспори.
Дейтеромицеты
Друга їх назва – недосконалі гриби. Розмножуються пропагулами, які утворюються, минаючи процес мейотичного ділення. Пропагулы, як правило, є конідіями, в окремих випадках утворюються з недиференційованого міцелію.
Гриби цієї групи широко поширені, деякі види викликають хвороби сільськогосподарських культур, інші – мають велику економічну значимість. Саме до цієї групи належать Aspergillus, Penicillium, що застосовуються як продуценти ферментів і антибіотиків.
Вивчивши загальну характеристику та класифікацію грибів, стає зрозуміло, що це дивовижні організми, природа яких до кінця ще не вивчена, що значно ускладнює систематику.
