Карл Ріттер
На противагу Боклю, його сучасник Карл Ріттер досліджував проблему діалектичному зв’язку розвитку природи і суспільства. Його ідея базувалася на трьох теоретичних завданнях, які були характерними для філософії Гегеля. Він вперше вніс ідеалістичну діалектику в аналіз географічного, а не історичного матеріалу.
В основі географічного детермінізму Ріттера лежала проблема ландшафту і географічного індивідуума. Він вважав, що зовнішні територіальні межі мають вплив на внутрішні зв’язки маси людей.
Маркс і Енгельс
Ріттер викладав ці ідеї студентам, і одним з його слухачів був Карл Маркс, який вважав, що географічне середовище впливає на особистість за допомогою виробничих відносин, які розвиваються під впливом цього середовища.
Маркс першим показав, що нерівномірний розвиток держав напряму пов’язане з тим, як вони використовують природні багатства.
Ідеї Маркса пізніше почав розвивати Фрідріх Енгельс, він вказував на зв’язок їжі з рівнем розвитку різних племен. Він вважав, що успішний розвиток рас безпосередньо залежить від того, чим харчується плем’я. Наприклад, рясне м’ясне і молочне харчування арійців стало однією з причин успішного розвитку раси.
