У наведеній нижче статті мова піде про те, як користуватися “Яндекс.Навігатором”. Вже з назви можна здогадатися про її призначення. Суть функціонування утиліти полягає у визначенні поточних координат користувача за сигналами супутників світової системи гео-позиціонування (GPS) та вишок-«сот» мобільної мережі. Читачеві будуть представлені інструкції із завантаження, інсталяції та первинним налаштувань програми-навігатора. Також докладно описаний процес введення даних для маршруту і проходження по ньому.
Короткий історичний відступ
Взагалі, ідея використання приладу, що допомагає водієві автомобіля визначити своє місце розташування, далеко не нова. Перший попередник сучасних електронних навігаційних пристроїв з’явився ще у 1920 році у Великобританії.
Англійський варіант мав вигляд наручних годин. В них вставлялися спеціальні міні-рулончики з надрукованими картами місцевості, прокрутка яких здійснювалася вручну.
У 1930 році був представлений механічний навігатор для використання в автомобілі. Прогрес не стояв на місці: у новому пристрої прокрутка паперових карт відбувалася автоматично. Окремо треба відзначити той факт, що інтенсивність прокрутки безпосередньо залежала від поточної швидкості автомобіля.
Звичайно ж, ні про яких супутниках в той час не йшлося. Якщо водій повертав на нову дорогу, йому треба було вручну виробляти заміну однієї карти на іншу.
Ідея про використання супутникової навігації для визначення місця розташування з’явилася завдяки запуску першого радянського супутника в 1957 році. З’ясувалося, що можна використовувати відбитий від апарату сигнал для визначення координат і швидкості об’єкта.
У 1974 році В США був запущений перший супутник GPS, який поклав початок створенню глобальної системи позиціонування.
