Владислав Галкін, біографія якого буде висвітлена в цій статті, був чудовим актором і чарівною людиною. Доля обійшлася з ним несправедливо. Але ми ще дивимося і любимо фільми з його участю.
Дитинство
Біографія Владислав Галкіна повідомляє нам про те, що він народився 25 грудня 1971 року. Хлопчик ріс у родині професійних акторів. Його прийомний батько – артист і режисер Борис Галкін. В юності він став дуже відомим завдяки ролі у фільмі “В зоні особливої уваги”. Мама майбутньої знаменитості – Олена Демидова – відомий театральний діяч. Вона драматург, сценарист і актриса.
Батьки хлопчика часто були відсутні вдома. Тому Влад та його молодша сестра Маша виховувалися бабусею. Та не шкодувала сил і уваги для своїх онуків. Саме вона розгледіла в маленькому хлопчику акторський талант. Тоді вона відвела нашого героя на кіностудію. І той з успіхом пройшов проби в картину “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”. З цього моменту і почалася творча біографія Владислава Галкіна. Він блискуче виконав роль юного Гека. І з тих пір назавжди захворів акторством.
Юність
Після школи Влад вступив до театрального вузу. На той момент у нього вже був солідний досвід роботи в кіно. В 11 років він зіграв у фільмі “Цей негідник Сидоров”. А через три роки був задіяний в картині “Золотий ланцюг”. Талант молодого актора було видно неозброєним оком. Тому його прийняли в знамениту “Щуку” на курс Альберта Бурова. Через деякий час він продовжив навчання у Вдіку. Там його наставником був Володимир Хотиненко.
Наш герой з ранніх років був самостійною людиною. У 17 років він пішов з дому і почав жити окремо від батьків. Хлопець ретельно оберігав свій особистий простір. Він ріс мужнім, добрим, щедрим і благородним. Палко вірив в успіх і не відступав перед труднощами.
Становлення кар’єри
В 1998 році з’явився в картині “Ворошиловський стрілок” актор Владислав Галкін. Біографія цього чудового артиста говорить про те, що у нього чимало славних ролей. Але саме в цьому фільмі він вперше з’явився у своєму провідному амплуа. Глядачам з’явився симпатичний позитивний хлопець з гарячим серцем і добрими намірами.
Далі була ще одна “доросла” і зріла робота – гра в драмі “У серпні 44-го…”. Борис Галкін зізнавався, що саме після виходу цього фільму на екрани побачив у своєму пасынке серйозний потенціал. Владислав зумів повністю перейнятися духом минулих років. Дивлячись на нього, ветерани ВВВ згадували своїх загиблих однополчан.
Телевізійна життя
Проте справжня популярність обрушилася на актора після зйомок у рейтинговому серіалі. Він зіграв простого хлопця в телевізійному фільмі “Далекобійники”. Невигадливі історії компенсувалися відмінною акторською грою. Тут були задіяні такі чудові артисти, як Володимир Гостюхін, Вадимир Яцук, Дар’я Михайлова. Дуже задоволений своєю роботою в цьому серіалі залишився Владислав Галкін. Біографія актора вказує на те, що він ніколи не пасував перед труднощами. У своєму першому телевізійному проекті йому довелося добре потрудитися. Двадцять епізодів серіалу стали практично окремими фільмами. Тут були присутні всі жанри: драма, детектив, лірична комедія, бойовик, трилер. Цікаво, що Влад сам придумав костюм головного героя. Панамка і комбінезон – його ідея. Серіал швидко завоював численну глядацьку аудиторію. Актор прокинувся знаменитим. І з тих пір отримував від режисерів тільки ключові ролі. Всі вони були яскравими та різноплановими. Багатосерійні телевізійні фільми слідували один за іншим. Найцікавіші з них – “Спецназ” і “По ту сторону вовків”.
На піку слави
У 2000-х слава актора постійно зростала. Він знявся у шпигунському трилері “Диверсант”. Владиславу дивно добре вдавалися ролі людей у погонах. Міліціонери, військові, спецназівці… Це пояснювалося тим, що актор сам відрізнявся відчайдушним характером і широтою душі. Він був схожий на своїх героїв – сміливий, самовідданий і чесний. Все це ясно видно було на екрані і підкупляло глядачів.
Однак і інші ролі вдавалися на славу. У 2005 році він відмінно вжився в образ Івана Бездомного з “Майстра і Маргарити”. У нього вийшов напрочуд колоритний персонаж. Над невдалим поетом хотілося не тільки сміятися. Йому хотілося допомагати і співчувати.
В 2007 році вийшов другий сезон суперпопулярного “Диверсанта”. А через рік наш герой зіграв хірурга в серіалі “Я лечу” разом з починаючої актрисою Марією Горбань. Ще одна вдала робота, ще один всіма визнаний успіх. Тепер став неймовірно затребуваним Владислав Галкін. Біографія, фільми з його участю обговорювалися повсюдно. Знайшлися люди, яким це дуже не подобалося. Але актор нічого не помічав. Він був захоплений своєю роботою. І знімався практично без перерви.
Останні роботи
У 2008 році Владислав був задіяний у двох абсолютно різних за жанром серіалах. Він з’явився в комедійній мелодрамі “Неідеальна жінка” і міліцейському серіалі “Петрівка, 38. Команда Семенова”. В обох проектах артист зіграв головні ролі. А 2009 рік став передостаннім в його бурхливої і яскравої долі. Дуже квапився жити Владислав Галкін. Біографія, особисте життя актора стали мішенню для пліток. А він просто працював, віддавав всього себе улюбленій справі. І встиг знятися в декількох картинах. Глядачі побачили його в детективних серіалах “Брудна робота” і “Лігво змія”. Потім у комедії “Я не я”, де артист з’явився в одному кадрі з Павлом Дерев’янко, Олексієм Гуськовым, Вікторією Толстогановою та іншими уславленими колегами. Одна з останніх ролей стала для нашого героя фатальною. Він зіграв Котовського в однойменній історико-пригодницької стрічки. Цей персонаж на 100 відсотків збігся з внутрішнім світом актора. Кажуть, що артист настільки вжився в образ, що насилу розрізняв вигадку від реальності. І це зіграло з нею поганий жарт. Остання робота Владислава Галкіна – роль у фільмі “Любов на сіні”. Потім його блискуча кінокар’єра закінчилася раптової і загадкової смерті.
Особисте життя
Був одружений чотири рази актор Владислав Галкін. Біографія, особисте життя актора ніколи не ховалися від преси. Він не любив світські заходи, але і секрету зі своїх близьких відносин не робив. Його першою дружиною стала Світлана Фомічова. Шлюб протримався лише рік. Після цього актор одружився ще двічі – на Олені Галкіної та Валентині Елиной. Обидва рази не склалося. І тільки в 1998 році наш герой зв’язав себе узами шлюбу з жінкою своєї мрії. Його обраницею стала Дар’я Михайлова. Вона була для нього і натхненням, і одкровенням, і сумним життєвим досвідом.
Цікаво, що творчі долі подружжя багато в чому схожі. Дарина вперше з’явилася на знімальному майданчику в 12 років, а Влад – у 9. Артисти швидко знайшли спільну мову. Причому ініціатором відносин була Даша. Саме вона запросила актора на роль Дмитра у своєму новому спектаклі “Брати Карамазови”. З перших хвилин спілкування актори зрозуміли, що створені один для одного. Але на жаль, ці відносини також розпалися. Свою смерть Влад зустрів в повній самоті.
Раптова смерть
Звістка про те, що знаменитий актор помер, для багатьох стала громом серед ясного неба. Молодий і повний сил чоловік помер від серцевої недостатності. Під непроникною оболонкою ховалося чутливе серце і ніжна душа… Перед самою смертю трапився незвичайний скандал за участю Владислава Галкіна. Він влаштував дебош у барі. Хулігана затримали. На наступний день, подивившись зйомки з відеокамер, актор прийшов в жах. Він абсолютно нічого не пам’ятав. Акули пера роздули з цього інциденту подія національного масштабу. Довелося ховатися від журналістів Владиславу Галкіну. Біографія, фото, вся таємниця артиста активно мусувалися в пресі. Хороший хлопець миттєво перетворився в поганого. Опритомніли всюдисущі працівники ЗМІ тільки тоді, коли герой скандальної хроніки раптово помер.
Все почалося з того, що в січні 2010 року Влад потрапив на лікарняне ліжко з запаленням підшлункової залози. Артист вийшов з лікарні посвіжілого, почав вести здоровий спосіб життя, дотримуватися дієти… А через місяць пропав з поля зору. Тривогу забив Борис Сергійович. Він звернувся в поліцію з заявою про те, що його син вже кілька днів не відповідає на телефонні дзвінки. Зламали двері рятувальники знайшли в квартирі вже остигле тіло Владислава. Артист помер 25 лютого 2010 року від гострої серцевої недостатності. Його могила знаходиться на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Висновок
Тепер ви знаєте, яке життя прожив Владислав Галкін. Біографія, причина смерті артиста для вас тепер теж не секрет. Після трагедії журналісти згадали про всіх творчих заслуги артиста. Але було пізно. Його вже не повернути. Нині ім’я цього чудового людини викликає загальну повагу. Люди ще довго будуть пам’ятати його кращі ролі: від маленького сонячного і шкодливого Гекльберрі Фінна до відчайдушного і некерованого Котовського. Світла пам’ять російському артисту!
