G-сенсор — датчик удару в автомобільному реєстратора. Незамінна річ в сучасному світі, коли деталі дорожньо-транспортної пригоди необхідно фіксувати на камеру. Це допомагає відтворити подробиці аварії. Про це піде мова в статті.
Культура реєстраторів
Сучасні мегаполіси перевантажені автомобілями. Вони випускаються швидше, ніж будуються нові дороги. В таких умовах ймовірність виникнення аварії зростає багаторазово.
Щоб винуватець не зник з місця події безкарно, деталі бажано зафіксувати на відео. Для цього потрібен хороший автомобільний відеореєстратор з G-сенсором. При зіткненні відразу почнеться запис, і файл буде видалено. Крім того, виключається можливість, що зйомка перерветься в момент зіткнення.
Зазвичай автолюбителі зупиняються на бюджетних версіях, покликаних просто фіксувати те, що відбувається, і не замислюються про додаткові можливості у вигляді GPS-навігатора, антирадара або G-сенсора. Так буває до першої серйозної аварії, згодом якої не вдалося детально відтворити події. Результатом є перегляд власних поглядів на функціональну «начинку» гаджетів і вибір надійної і дорогої моделі.
А що це?
G-сенсор в відеореєстраторові – це акселерометр, який відстежує момент у часі, коли сталася аварія. Повороти, різкі гальмування, зіткнення — все записується в окрему папку з захистом від видалення.
У кожному реєстраторі запис проводиться циклічно: нові дані вносяться, старі стираються. У момент виникнення ДТП одразу ж записується файл, який не буде видалений надалі. G-сенсор спрацьовує, навіть якщо машина перебуває на парковці.
Якщо до опції додається і датчик руху в кадрі, що знаходиться на стоянці автомобіль цілком може зняти факт порушення порядку. Такі записи часто використовуються для розплутування справ про крадіжки, розбої та інші негаразди на парковках.
Як працює G-сенсор
Датчик удару зчитує місцезнаходження автомобіля, фіксуючи його по трьом вимірам. В мить різкого зростання навантаження, при спаді швидкості руху, включається запис. Таку мить розцінюється системою як час аварії. По трьох осях фіксується, з якого боку прийшов удар. Ці відомості відтворюються у вигляді графіків, перегляд яких проводиться при аналізі справи щодо дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо машина знаходиться в стані спокою (на парковці), фіксується момент зростання швидкості і тиску. На відео встановлюється штамп дати та часу в рядку субтитрів. Зазвичай все зберігається в папку з назвою «Події», але можуть бути й інші імена.
Ручна настройка датчика удару
За власним бажанням будь-який власник гаджета може зробити калібрування G-сенсора. У меню виставляється ступінь чутливості, а також проміжки «до» і «після». Задавши відповідні часові інтервали, власник зможе побачити все, що відбулося до виникнення дорожньо-транспортної пригоди і після.
Не слід виставляти максимальну чутливість модуля, бо тоді G-сенсор буде реагувати на будь-яке різке (або відносно різке) гальмування та інші дрібні відхилення автомобіля. Постійно буде включатися «екстрена запис», і пам’ять карти швидко заб’ється файлами, захищеними від стирання. Потрібно чистка вручну.
Пристрої
Більшість сучасних реєстраторів оснащується датчиком удару. Як вже згадувалося вище, наявність G-сенсора — гарантія того, що всі деталі ДТП будуть зняті і файл не зникне з карти пам’яті.
Вбудований електронний сенсор має практично вся лінійка моделей «КАРКАМ», за винятком вироби QX2. Чудовим прикладом є Sho-Me A7–90FHD, а також Smart Mirror — реєстратор 10 до 1.
Якщо автомобіліст задався метою придбати виріб з датчиком удару, слід звертати увагу на упаковку і опис гаджета. Часто присутній відповідний ярлик з буквою G.
При виникненні труднощів краще звернутися до продавця-консультанта, який допоможе вибрати оптимальний варіант, враховуючи запити покупця. До того ж зуміє підказати найкраще зарекомендувала себе модель, орієнтуючись на відгуки споживачів.
Вердикт
Звичайно, не всі автолюбителі вибирають гаджет з опцією. Наприклад, жителі сільської місцевості і селищ міського типу ними часто нехтують. І це зрозуміло: якщо в населеному пункті низька завантаженість доріг, то й ризик аварії нижче. У подібних випадках отримується з однією лише метою — просто знімати відео. Зазвичай цього достатньо.
З іншого ж боку, наявність G-сенсора в відеореєстраторові допустимо порівняти з гелем для миття посуду Fairy: без нього важко, але жити можна. Все залежить від потреб конкретної автомобіліста. Але без такого корисного функціоналу буває складно.
Після відповідної законодавчої поправки, відеозапису, взяті з реєстратора, можуть використовуватися в якості доказів при розгляді справ про дорожньо-транспортних пригодах. Але якщо у файлі виявляться сліди монтажу, він не буде прив’язаний до справи. До того ж такий акт розцінюється як фальсифікація доказової бази.
При наявності в автомобілі звичайного реєстратора момент аварії може потрапити в «розрив» між записами і не бути зображений зовсім. У підсумку це не допоможе справі: на відео будуть фрагменти «до» і трохи «після». Але ніякої конкретики.
G-сенсор ж запустить запис і «забезпечить» її необхідними фрагментами, які передували аварії, і послідували за нею. Так що не слід нехтувати настільки корисною опцією!
