Театральне життя
В театрі Вахтангова Володимир Етуш відразу ж був затверджений на роботу в характерних комедійних епізодів. Причому, його ролі, хоча і невеликі, були віковими. Першою роллю, після якої актора помітили, була роль слуги Лаунса (Володимир Абрамович грав тоді в комедії Шекспіра «Два веронца»). Дует слуг-простачків був побудований в цьому театрі на імпровізації. Від артистів, їх грають, потрібна була спритність, повна свобода, океан чарівності і стрімкі реакції. У Етуша все це було, ще і в надлишку. Навіть після багатьох років і репетицій інших ролей ця залишалася для нього одним з найулюбленіших.
Спочатку здавалося, що його амплуа — комік-імпровізатор. Але в 65-му його затвердили на виставу «Пастка» (автор Еміль Золя). Героєм Етуша був тоді Купо. Саме цей персонаж був показаний актором з справжнім, глибоким драматизмом. Після прем’єри стало зрозуміло, що на світі є артист — справжній, талановитий.
І все ж, в театральному житті переважали саме комедії — ілюзіоніст Отто Марвульо з «Великої магії», Журден з «Міщанина у дворянстві»… Актор дуже поетично зміг розкрити кожну хвилину життя своїх персонажів.
