Якщо ви побачите, як людина їсть лимон, у вашому мозку автоматично задіюються ті ж ділянки головного мозку, як якщо б ви дійсно їли лимон. В результаті ви навіть можете відчути його смак і покрививши особа від такого кислого фрукта. Все це відбувається завдяки наявності дзеркальних нейронів у головному мозку, сприяють прояву розуміння та співчуття іншим людям. Однак цим їх функції не обмежуються.
Теорія дзеркальних нейронів
На початку 1990-х років вчений світ заговорив про нове відкриття у нейробіології. Італійський нейробіолог Дж. Ріццолатті відкрив так звані дзеркальні нейрони. В ході роботи дослідницької групи під його керівництвом, використовувався метод реєстрації відповідних реакцій окремих нервових клітин. Результати виявилися дивовижними.
Було встановлено, що під час здійснення людиною будь-яких дій і під час спостереження за тим, як ці дії здійснює хтось інший, однаковим чином активуються одні і ті ж нейрони головного мозку. В цьому і полягає унікальна особливість дзеркальних нейронів.
Таким чином, були закладені основи для їх подальшого вивчення. На сьогоднішній день вони стали одним з найбільш популярних об’єктів досліджень в нейронауці. У 2000-х роках дзеркальними нейронами зацікавилися і лінгвісти. Вчені побачили в них можливе пояснення давнього питання про те, яким чином здійснюється освоєння мови.
Функції
В. о. Косоногов у своїй роботі “Дзеркальні нейрони: короткий науковий огляд” висвітлює результати досліджень у даній галузі. У тому числі автор зачіпає тему динаміки поглядів на функції досліджуваної групи нейронів. Перші визначення функцій дзеркальних нейронів були очевидними – активність під час наслідування. Пізніше стали з’являтися нові гіпотези, які пов’язували дане відкриття з цілим рядом нагальних проблем сучасних біологічних та гуманітарних дисциплін.
Як виявилося, нейрофізіологічний рівень наслідування обумовлений групою клітин, розташованих в декількох областях кори головного мозку, що розвиваються, найімовірніше, з народження. Через наслідування в ці дослідження були залучені такі явища і проблеми, як:
- емпатія, під якою розуміється здатність розуміти почуття і емоції інших людей і співпереживати їм;
- мова та мовлення людини;
- розуміння чужої свідомості;
- акторська майстерність, яка передбачає вживання в роль;
- конструкт, що описує здатності до розуміння психічного змісту інших індивідів;
- аутизм;
- розвиток социокультуры, здійснюване через наслідування.
Наслідування
Під наслідуванням розуміється відтворення індивідом поведінки, дій, рухів іншого індивіда. Научіння шляхом наслідування або, так зване, “імітаційне научіння”, передбачає індивідуальне формування нових моделей і форм поведінки, але тільки за рахунок одного лише безпосереднього сприйняття дій інших.
В даному контексті дуже великий вплив дзеркальних нейронів на поведінку дітей. Адже наслідування відводиться ключова роль у придбанні соціальних, комунікативних і моторних навичок. Багато сучасні вчені, наприклад, Ст. Рамачандран і Л. Оберман, надають дуже велике значення наслідування, як важливої складової процесу суспільного і науково-технічного розвитку.
Перемикачі поведінки
Дзеркальні нейрони, на думку В. о. Косоногова, можна розглядати як певних елементів поведінки, які знаходяться в асоціативних зонах кори великих півкуль і пов’язують між собою моторні і сенсорні відділи.
Коли людина сприймає дію, скоєне іншим індивідом, то певна група нейронів, розташованих в сенсорних відділах, порушується. Причому, порушується вона по певному малюнку, який властивий саме цій дії. Далі відбувається реакція між шарами дзеркальних нейронів, в результаті чого активізується певна група моторних нейронів кори і здійснюється наслідування.
Емпатія
У перекладі з грецької мови “емпатія” означає “співпереживання”. Під цим терміном розуміють емоційну чуйність одного індивіда на переживання іншої. В процесі співпереживаючи, людина відчуває почуття ідентичні спостережуваним. Емпатія може проявлятися не тільки у відношенні до спостережуваними або уявним почуттів інших людей, але і до переживань героїв різних художніх творів, театральних постановок, кіно.
Емпатія відіграє фундаментальну роль в соціальному житті, оскільки забезпечує розуміння і поділ почуттів, цілей і потреб одного індивіда іншим. У певному сенсі, емпатія – це складова процесу розуміння чужої свідомості. Це означає, що багато в чому вона схожа з наслідуванням.
І все ж нейробіологія емпатії вельми відмінна від нейробіології наслідування в загальному його розумінні. Відмінність це пов’язано з тим, що в першому випадку велику роль відіграють відділи головного мозку, які традиційно пов’язуються з емоціями. Дуже узагальнено можна говорити про те, що нейроанатомическая основа емпатії являє собою систему дзеркальних нейронів і лімбічну систему, при цьому особливу увагу вчені приділяють миндалевидному тілу і острівця.
Мова
Багато вчених вважають, що в процесі еволюції людини мова виникла на основі наслідування різних звуків і жестів. Мова людини, на їх думку, опосередкована системою дзеркальних нейронів, виявлених у зоні Брока людського головного мозку. Традиційно вона зв’язується з промовою.
Дзеркальні нейрони дозволяють людям наслідувати один одного і, ймовірно, розуміти ледве помітні рухи губ і мови інших. Це дає поштовх для еволюційного розвитку мовних здібностей. На поведінковому рівні можна розглядати як складну здатність до оперативного створення рухових програм для артикуляційних органів.
Таким чином, за допомогою дзеркальних нейронів мозку через процес наслідування людина вчиться говорити і розуміти мову. Порушення роботи цих нейронів може призводити до різного роду психічних розладів, пов’язаних з проблемами у мові, в тому числі і до аутизму.
Розуміння думок інших людей
Під терміном “розуміння чужої свідомості” вченими розуміється здатність людини робити висновки про все наборі його психічних станів, які виступають причиною його дій і вчинків. До таких станів можна віднести наступні: наміри, бажання, надії, емоції, які є причиною вчинків іншого індивіда.
Таким чином, розуміння чужої свідомості – це здатність людини відображати свідомість інших людей. Здатність до розуміння намірів, пов’язаних з діями інших, є фундаментальним компонентом в рамках соціальної поведінки.
На сьогоднішній день на розумінні чужого свідомості, обумовленого дзеркальними нейронами, у психології будуються пояснення механізмів навчання, розвитку мислення людини і її здібностей до взаємодії в соціумі, а також хороших акторських здібностей.
Аутизм або спотворене психічний розвиток
В даний час багато вчених, які займаються дослідженням проблеми аутизму, схильні відводити більшу роль у симптоматику даного захворювання участі системи дзеркальних нейронів мозку.
Як правило, на поведінковому рівні аутизм характеризують через труднощі, що виникають під час соціальних контактів, нездатність до розуміння і використання вербальних і невербальних способів комунікації, відставання в ході шкільного навчання, нерозуміння метафоричного сенсу слів і пропозицій.
Ці симптоми також доповнюють мозкової дисфункції репрезентації дій інших індивідів, наслідування, емпатії, розуміння чужої свідомості. Ці здібності є послідовними ланками одного ланцюга і служать забезпеченням соціальної взаємодії між людьми.
Ст. Рамачандран і Л. Оберман, розглядаючи в якості причини аутизму порушення функцій нещодавно відкритій дзеркальної системи мозку, говорять про можливості відкриття нових підходів до діагностики та лікування даного розладу.
Як полагодити “зламані дзеркала”
Що відбувається у випадку пошкодження самих дзеркальних нейронів? Як пише Ст. Ст. Косоногов, масово пошкодити ці нейрони не так-то просто, оскільки вони розподілені по всій корі головного мозку.
Наприклад, якщо людина пережив інсульт, то у нього пошкоджується лише деяка частина таких нейронів. Інший приклад, коли у людини сталося пошкодження лівої частини мозку, то він часом не в змозі розуміти дії інших людей.
Найбільш серйозні пошкодження дзеркальних нейронів мозку пов’язують з генетичними порушеннями. І найчастіше таке трапляється при постановці діагнозу аутизм.
З-за того, що в мозку аутистів “зламаний” механізм відображення емоцій і дій оточуючих, вони втрачають здатність розуміти, що роблять інші. Вони не можуть проявити співчуття, так як не можуть зазнавати подібних емоцій при вигляді радості або смутку. Все це для них чуже, не знайоме і може навіть лякати. Тому аутисти намагаються втекти і уникнути спілкування.
На думку вчених, існує можливість найбільш повноцінного відновлення дітей-аутистів, якщо займатися цим в дуже ранньому віці. На самих перших етапах вони рекомендують проявляти величезну сентиментальність і чутливість при взаємодії з такими дітьми.
Таким чином, мама і фахівець мають забезпечити максимальний соціальний і тактильний контакт з дитиною. Це необхідно в цілях розвитку моторних і емоційних навичок. Дуже важливі ігри з дитиною, але тільки не змагальні, а такі, де успіх настає лише при спільних зусиллях. Так дитина з часом зможе зрозуміти, що бути разом з кимось-це зовсім не страшно, і навіть, навпаки, важливо і корисно.
Нейробіка
Американські нейробіолог Л. Кац і письменник М. Рубін придумали методику для тренування мозку – нейробику, яку запропонували світу за допомогою своєї книги “Фітнес для розуму”. Автори пропонують 83 забавних вправи, що сприяють поліпшенню пам’яті і розвитку інтелектуальних здібностей. Вибравши з них сподобалися, можна відразу приступати до тренувань.
В основі нейробики лежить завдання активізації нових нейронних шляхів. Коли людині доводиться виконувати одну і ту ж рутинну роботу, йому стає важко зосередитися на чомусь новому. Концентрація його уваги падає, пам’ять починає слабшати.
А от якщо робити щоденні справи не на звичному автопілоті, а яким-небудь несподіваним, нехай навіть дещо сумбурним способом, то мозок налаштується на вибудовування свіжих зв’язків між нервовими клітинами та відновлення їх у разі, якщо вони були втрачені.
Веселі вправи
В якості прикладів вправ для розвитку дзеркальних нейронів, спрямованих на посилення концентрації уваги, поліпшення пам’яті та інтелекту, можна навести такі нехитрі прийоми, що мають тим не менш наукове обґрунтування:
- Постаратися стати амбидекстером. Це означає підвищувати включеність лівої руки правшам, і правою – лівою рукою.
- Освоювати і розвивати нові навички та здібності.
- Приміряти різні образи, міняти імідж.
- Робити перестановки будинку, змінювати інтер’єр.
- Заучувати жарти і анекдоти, придумувати цікаві історії і використовувати їх у розмові.
Рутина і звички присипляє мозок. Новизна, навпаки, надає стимулюючу дію на сенсорні входи мозку, і сприяє більш яскравого сприйняття життя, робить її більш яскравою і такою, що запам’ятовується.
Фізичні вправи
На активність мозку істотний вплив також справляють і традиційні фізичні навантаження. Дослідниками Іллінойського університету США під керівництвом А. Крамера було виявлено, що регулярне помірне фізичне навантаження сприяє збільшенню обсягу кори головного мозку людини у фронтальній і парієтальних областях. Ці області мозку відповідають за оперативну пам’ять, увагу і його перемикання.
Згідно думку вчених, для цього щотижня необхідні 150 хвилин помірної або 75 хвилин високої фізичної навантаження, і в додаток до цього щоденні піші прогулянки не менше 500 метрів.
Як думки ставлять хворих на ноги
Як зазначає Дж. Ріццолатті, сучасні наукові дослідження дзеркальних нейронів спрямовані на практичне застосування отриманих даних. Впровадження нових знань вже успішно здійснюється в різних сферах життя, в тому числі медицини.
Моторні дзеркальні нейрони змушують людину в своїх думках відтворювати те ж дію, що він бачить. Це відбувається незалежно від того, здійснює його безпосередньо інша людина, або це показується на екрані телевізора або комп’ютера.
Неодноразово було помічено, що під час перегляду боксерських поєдинків у людей напружуються м’язи, іноді навіть кулаки стискаються. Це є типовим нейроэффектом. На ньому як раз і заснована нова технологія відновлення пацієнтів після інсультів, хвороби Альцгеймера та інших захворювань, при яких пам’ять людини забуває руху.
Суть нової технології полягає в наступному: якщо у пацієнта нейрони не остаточно “поламані”, а лише порушена їхня робота, то за допомогою зорового поштовху можна здійснити активація нервових клітин і змусити їх відображати руху. Це дозволить відновити коректну роботу дзеркальних нейронів.
Для цього людині потрібно показувати необхідні дії при певних умовах. Така технологія отримала назву – “терапія дії і спостереження”. Як показали експерименти, значне поліпшення терапія дає при реабілітації хворих, що перенесли інсульт.
Однак самий дивовижний результат, на думку вченого, виявився при використанні даної терапії в іншому напрямку – для відновлення людей, які отримали серйозні травми, які потрапили в автомобільні аварії. Наприклад, коли людині на ногу накладають гіпс, йому потім потрібно заново вчитися ходити. Зазвичай в таких випадках болюча хода зберігається досить тривалий час, пацієнт ще довго кульгає.
Традиційні навчання і тренування займають чимало часу. У той же час, при показі спеціально створеного фільму з відповідними рухами, в мозку потерпілого активізуються необхідні рухові нейрони, і людина починає нормально ходити практично за кілька днів. Навіть для вчених це виглядало, як диво.
Як підняти собі настрій
Завдяки дзеркальним нейронів люди володіють властивістю підсвідомо сприймати і відчувати емоції інших людей або кіноперсонажів. Таким чином виходить, що під час переглядів драм, фільмів-жахів, негативних новин або трагічних репортажів по телевізору, людина автоматично заряджається тими ж емоціями. У результаті він може відчути себе засмученим, наляканим, засмученим. У нього може активізуватися вироблення гормону стресу – кортизолу, що провокує порушення уваги, пам’яті, сну, роботи щитовидної залози.
На щастя, принцип дзеркальних нейронів аналогічним чином працює і конструктивно-творчому ключі. Якщо людина спілкується з позитивними, життєрадісними людьми, дивиться фільми з такими героями, то в її мозку виникають такі ж позитивні емоції.
Незважаючи на те, що дзеркальні нейрони та їхні функції були відкриті зовсім недавно, результати досліджень вже знаходять своє практичне застосування. Більше того, вони застосовні в повсякденному житті людини. Розуміння принципу їх роботи, дозволяє кожному розвивати пам’ять і інтелект, керувати своєю увагою, покращувати свій настрій і здоров’я, а також поширювати флюїди своїй життєрадісності і на оточуючих.
