Мінуси
Перший недолік стосується пристрою системи. Двигуни з безпосереднім вприскуванням мають більш складну систему впуску. Сюди входить ПНВТ (паливний насос високого тиску), за конструкцією схожий з тим, що застосовується на сучасних дизельних ДВЗ. Зважаючи на це автомобілі з уприскуванням GDI більш вимогливі до якості палива, як і їх дизельні побратими. Особливо шкідливі для цього мотора наступні компоненти:
- Сірка.
- Фосфор.
- Залізо та інші мінерали.
Всі вони можуть перебувати в дешевому, неякісному бензині. Як відзначають відгуки, GDI двигун сильно боїться твердих частинок, оскільки паливо проходить через вкрай тонкі отвори. Вони легко забиваються в разі, якщо буде використаний неякісний бензин.
Важливо також дотримуватися октанове число. У керівництві з експлуатації написано, що даний мотор працює на бензині з октановим числом 100, що в Росії дуже рідко зустрінеш. Як мінімум, такі автомобілі слід заправляти паливом з ОЧ не нижче 98. А спроба залити 95-й буде супроводжуватися характерними вібраціями по кузову. Також для даних двигунів протипоказані різні очисники, присадки і добавки. Заборонено використовувати етилований бензин.
Наступний недолік стосується обслуговування. У Росії мало сервісів, які спеціалізуються саме на таких двигунах. І якщо з ремонтом «Коммон Рейла» не виникне питань, то з пошуком СТО, що здатне відремонтувати GDI-мотор, можуть виникнути проблеми.
Відремонтувати такий двигун не так просто, як звичайний ДВС з розподіленим уприскуванням. Складнощі полягають не тільки в паливному насосі високого тиску, але і в двоступеневої системи подачі пального. І у кожного виробника є свої специфічні поломки. Про них ми розповімо нижче.
