Християни по всьому світу шанують традиції предків і церкви, намагаючись не залишати без уваги свята, які церква наказала їм відзначати і пам’ятати. День всіх святих – один з таких свят. Відзначають його не тільки православні християни, але і католики, у нього є свої традиції, які зародилися з давніх часів.
Свято Дня всіх святих в 2018 році
Християнські православні свята мають перехідну дату. Звітною датою є святкування Трійці. День всіх святих в цьому році випадає на 11 червня, так як це перша неділя після Трійці, яка буде 4 червня. Що стосується католиків, то у них це свято завжди відзначають 1 листопада. Цей день часто називають поминальним, цікаво, що у кожної країни зародилися свої певні традиції та поминальні заходи.
Історія виникнення свята
Зараз День святих відзначають християни, представники лютеранської і католицької віри. Незважаючи на це, вчені прийшли до висновків, що свої корені свято взяв від язичництва. Язичницькі кельтські племена близько 2 тисяч років тому відзначали Самайн. Випадав він на межу переходу осені і зими, це час вважалося найбільш таємничим і чарівним. Так, люди цього племені вірили, що в цей час у померлих з’являється можливість подорожувати між двома світами.
Народ думав, що в цей період крім знайомих і родичів в сім’ю може прийти і злий дух, який принесе горе і нещастя. Тому злі сили намагалися догодити різними способами: залишали їм солодощі, робили жертвопринесення і т. д.
Свято такого роду був у стародавніх римлянин – Фералии. У дні пам’яті святих жителі Рима чекали своїх покійних предків рідних будинках, підготувавши різного роду частування.
З появою християнства багато свята язичництва поступово стали переходити в церковний календар, отримавши при цьому нові назви і трактування. Спочатку День святого свята християни відзначали 13 травня. Це було пов’язано з Боніфацієм IV (римським папою), який в 969 році саме в цей день здійснив освячення римської ротонди. Це освячення було в честь Богоматері і всіх християнських великомучеників.
Католики в XI столітті стали відзначати це свято 1 листопада. Основною метою було пом’янути всіх святих, які не мали власний свято у християнському календарі. Так і з’явилося відоме нам назву – День всіх святих.
Як відзначають свято в православ’ї
В православ’ї офіційне прийняття цього свята церквою сталося в VI столітті н. е. Не всі віруючі люди знають про його існування, тому що в порівнянні з Різдвом, Великоднем, Трійцею і іншими знаменними днями в православному християнстві це свято не такий знаменитий. Хоча у католиків він досить відомий, суть у нього одна – пом’янути усіх тих, що пішли в інший світ.
Особливою датою у кожного християнина є Трійця – день народження церкви. Віруючі так шанують цей день тому, що розуміють, що сама по собі релігія не з’явилася, розвинутися й зміцніти в серцях людей їй допомогли старання і відданість вірі послідовників вчення Христа. Для того, щоб вшанувати пам’ять кожного з святих мучеників, згадати всі їхні подвиги, церквою була виділена особлива дата.
Як католики відзначають свято
Практично кожному жителю прекрасно знайомий свято Хеллоуїн, який відзначають напередодні Дня всіх святих. Католики вкладають у це свято той же сенс, що і православні християни, але ставлення до цієї дати у них зовсім інше. На Хеллоуїн католики переодягаються у страшні костюми, веселяться, співають, шумлять, намагаються всіляко налякати один одного. Така поведінка склалося через язичницьких коренів свята. Раніше вважали, що в цей день вся нечиста сила, злі духи можуть вийти з загробного світу для того, щоб знайти собі жертву, здійснивши при цьому темні змови. У зв’язку з цим, звичайний народ намагався замаскуватися під темні сили і зробити це якомога правдоподібніше.
Традиції Австрії
Взагалі, в кожній країні цей день відзначають зі своїми певними традиціями. Австрійці католики святкують 2 дні, поминаючи всіх покійних, влаштовуючи процесії з піснями і свічками, прийнято відвідувати могили родичів і знайомих. Головним атрибутом свята стали поминальні свічки, що горять. У деяких регіонах австрійці поминають потонули, спускаючи на воду поминальні вінки, також за традицією прийнято пригощати хлібом перехожих. Цікава традиція є у жителів Тіролю, вони організовують поминальна вечеря, накриваючи для покійних столи, запалюють поминальні свічки.
Традиції інших країн
Бельгія має схожі традиції. У цей день прийнято поминати покійних, приходити до них на могили з квітами і свічками. У німців 1 листопада – неробочий день, люди відвідують могили, наводять там порядок, поминають померлих.
В Іспанії в різних регіонах є свої власні традиції. Приміром, в Галісії і Каталонії жителі смажать каштани, а в Аліканте проводять традиційний ярмарок всіх святих.
Традиції Мадагаскару
Традиції далекого Мадагаскару також є дуже цікавими. День всіх святих – найважливіше свято, в який прийнято виконувати традицію – перепоховання померлих родичів. Їхній прах, який зберігається в склепах, прийнято приносити додому, де влаштовують на честь померлих свято з присутністю всіх живих родичів. Після того як святкування закінчуються, прах померлого залишають будинки з ночівлею, а вранці, загорнувши його в нове сукно, повертають назад в склеп.
День Великомучеників Севастійських: історія виникнення
Ще одним важливим християнським святом вважається дата 22 березня, коли православні відзначають День сорока святих. Історія свідчить, що 40 мучеників севастійських були однією з найкращих дружин в армії у давньоримського імператора, якого звали Ликиний. Він був жорстоким язичником і займався гонінням християнських віруючих і всіх тих, хто проповідував віру в Бога.
Сорок великих воїнів відмовилися відректися від християнської віри. Вони загинули в страшних муках. Ликиний наказав завести їх в Севастийское озеро. За ніч воно повністю покрилося льодом. Цього імператору здалося мало, і для того, щоб смерть була більш болісною, він наказав затопити на березі баню. Один із воїнів вийшов з озера, не витримавши мук, але тут же впав замертво. Тоді наглядач, який був вражений мужністю цієї дружини, теж зайшов в озеро, сказавши при цьому: «Я теж християнин». Їх знову стало 40.
Історія свята святої Євдокії
Хочеться приділити увагу ще одному цікавому свята святої, якій приділили особливий день у православному календарі. 14 березня вважається днем святої Євдокії. Ім’я цієї жінки стало асоціюватися з заступництвом і величчю земної природи і з пробудженням сили землі.
Згідно з легендою, Євдокія була дуже привабливою і красивою представницею жіночої статі, дохід приносила їй найдавніша професія у світі – догоджати чоловіків.
В один із днів чернець Герман дівчину звернув в християнство. Жінка пішла на цей складний вчинок, враховуючи її спосіб життя, завдяки тому, що до неї з’явився архангел Михаїл, який допоміг їй вирватися з лігва Сатани.
Після прийняття християнства Євдокія передала всі свої багатства єпископу Феодоту і пішла в жіночий монастир, який розташовувався недалеко від обителі Германа. Через деякий час місцева влада дізналися, що в монастирі заховані скарби, і ними були спрямовані воїни для того, щоб провести там обшук. У житіє Євдокії пишеться, що воїни три дні не могли потрапити в монастир, який підтримувався божественними силами. На них навіть нападав величезний змій, истребивший майже весь загін. У момент всіх цих подій до Євдокії прийшло бачення, суть якого полягала в тому, що дівчина повинна постраждати за Христа. Після цього вона добровільно віддала себе в руки місцевій владі, взявши з собою Святі Дари.
Побачивши дівчину, намісник Діоген був вражений її красою. Євдокія, исповедовавшая себе християнкою, погодилася постраждати в ім’я Христа. Після їй довелося прийняти мученицьку смерть – усічення мечем.
День всіх закоханих в православ’ї
Почати варто з того, що цей день не є церковним святом. День святого Валентина – це свято народний, але ніяк не церковний. Походження цього свята язичницьке, раніше 14 лютого язичники відзначали день богині Юнони, яка за легендою була покровителькою закоханих. В цей же день трапилося нещастя, і святий лікар Валентин поніс мученицьку смерть. Ось так і вийшло, що народ об’єднав святкування дня святого з днем закоханих.
З житія про Валентині відомо, що він був єпископом, святим мучеником, який постраждав при Аврелиане в 273 р. разом з іншими мучениками Евивом, Евундием, Аполлонием і Прокулом. Популярність Валентина полягала не тільки в його вченості, він мав дар зцілення, який допоміг багатьом невиліковно хворих людей. Лікував він людей за допомогою молитов і закликання Ісуса Христа. Також він закликав усіх звернутися в християнство і відвернутися від идольских поклонінь.
Він жив у часи язичницького багатобожжя, коли всіх християн жорстоко переслідували. Один раз до нього за допомогою звернувся вчений римлянин Кратон-Херимон, який багато чув про його чудодійний лікуванні. У цього чоловіка сильно хворів син, і жоден лікар не міг допомогти йому. Кратон був готовий віддати половину свого стану Валентину, лише б той вилікував отрока. Але лікар у відповідь пообіцяв, що допоможе йому, якщо той увірував в Ісуса Христа, Сина Божого. Кратон, пообіцяв прийняти хрещення і молитися разом з усіма членами сім’ї. Чудесне зцілення його сина сталося, після чого хворий разом зі своєю родиною увірували в Бога і звернулися до віри Христової.
Пішла чутка по людям, і хрещення прийняв син відомого градоначальника Авундий. Його батько прийшов в лють і схопив первоучителя християнської віри Валентина. Після жорстоких мук він був страчений разом зі своїми учнями. День якогось святого Валентина святкують в Західних країнах? Християнська церква настійно не рекомендує уподібнюватися язичникам і відзначати цей день так, як нам її нав’язують. Правильним у цей день буде відвідати церкву і поставити свічку за всіх великомучеників, вшанувати їх пам’ять.
