Храм Дельфійського оракула
Храм Аполлона в Дельфах став притулком для найбільш потужних сил тлумачення майбутнього. Пророцтва піфії з храму вважалися найбільш вірними і точними, що призводило сюди все нових і нових відвідувачів.
Вважається, що спочатку на священній горі Парнас, на місці храму, присвяченого Аполлону, знаходилося святилище богині Геї. Уособлення Землі і Природи, Гея належала до тих древнім і хаотичним богам, яким судилося поступитися своє місце впорядкованому пантеону молодих олімпійських богів. З цим переходом від шанування хаотичних сил до світлого культу Аполлона пов’язана легенда про виникнення Дельфійського храму. Перш ніж заснувати власний храм, Аполлон вбив стражника святилища Геї — підземного дракона Піфона (звідси і назва жриці-піфії).
Потім Аполлону знадобилися жерці для нового храму. Обернувшись дельфіном, він кинувся в море і наздогнав критський корабель, який проходив неподалік. Аполлон розповів морякам про нове святилище і вони повернули в бік гори Парнас. Ці мореплавці стали першими жерцями в Дельфийском храмі, який був названий так на честь явища Аполлона в образі дельфіна. А першою жрицею-піфією, за легендою, була Фемоноя — дочка Аполлона. Їй приписують винахід віршованого розміру гекзаметра — того самого, яким написані «Іліада» і «Одіссея» Гомера.
