Проблеми та реальність
В останні роки широта поля роботи логопеда-дефектолога збільшується і за рахунок підвищення кількості дітей, які страждають різноманітними порушеннями, відхиленнями, зумовленими особливостями психіки, фізіології. Допомога спеціаліста потрібна при ДЦП, порушення зору, слуху, при недоліках мовної культури і розпад пізнавальної діяльності.
Не всі розуміють, наскільки велика різниця між логопедом і дефектологом. Ці два поняття подібні, тому нерідко їх об’єднують в одне. Потрібно лише пам’ятати, що дефектологія – це наука, покликана педагогічними методиками коригувати поведінку пацієнта, який має певні недоліки розвитку. Для цього застосовують відновні підходи, освітні методи.
Логопедія – це одна з гілок дефектології нарівні з тифло-, сурдо-, олигофренопедагогикой. Вчитель дефектолог-логопед – фахівець, який застосовує методи дефектології для виправлення патологій, пов’язаних з мовленнєвою культурою. Серед дефектологів є також сурдо-, тифло-, олигофренопедагоги. Всі вони – вузькоспеціалізовані професіонали, здатні впоратися з конкретною проблемою, властивою дитині.
