Під Османською владою
В 1517 році, тобто за двадцять шість років до падіння Константинополя, Османи встановили свою владу над регіоном, де знаходиться Віфлеєм. Таким чином, Туреччина контролювала Палестину майже чотириста років.
Варто відзначити, що турецьке правління для регіону відзначилося періодом відносного благополуччя і міжетнічного миру, так як завойовники були чужими і для арабів, і для юдеїв. Всі релігійні громади, чи то єврейські чи християнські, а також арабські були розділені і управлялися самостійно.
На нетривалий час землі, де знаходиться р. Віфлеєм, вийшли зі складу Османської імперії, але незабаром знову повернулися під владу турецького халіфа.
Двадцяте століття Палестини
Після поразки Османської імперії в Першій світовій війні та її розділу між найбільшими колоніальними державами значна частина арабського Сходу виявилася під управління Британської імперії. Ці території отримали назву Британського мандата.
Таким чином, вся територія, де знаходяться Єрусалим, Назарет і Віфлеєм, перебувала під управлінням британської військової адміністрації, хоча Єрусалиму був особливий міжнародний статус, який передбачав спільне управління кількома державами. Сьогодні більшість територій є спірними між двома державами – Ізраїлем і Палестиною.
До початку двадцятого століття єврейська еміграція в Палестину стала настільки значною, що в окремих районах колись національна меншина стало трансформуватися в більшість. Під тиском новоприбулих поселенців місцеві арабські жителі стали мігрувати в Вифлеєм, видавлюючи, в свою чергу, християнські громади.
