Чингіз Айтматов, “Білий пароплав”: короткий зміст і аналіз твору

Орозкул

Чоловік тітки головного героя «Білого Пароплава» Айтматова був людиною злим, жорстоким. І дуже нещасним. Але односельці його поважали, намагалися всіляко догодити йому. Справа в тому, що Орозкул міг допомогти з будівництвом будинку. Він був старшим об’їждчиком заповідного лісу. Важливою людиною. Орозкул міг допомогти у доставці колод. А міг і, навпаки, зробити так, що будинок буде стояти роками недобудований. Хлопчик цього не розумів, а тому дивувався: чому чоловіка його тітки всі люблять. Адже він злий, жорстокий. Таких слід кидати в річку. Хлопчик не любив Орозкула.

Головний герой повісті «Білий пароплав» Айтматова поспішає з усіма поділитися своєю радістю. Він зустрічає Орозкула і, звичайно ж, тут же починає розповідати про портфелі. Але яке діло дорослому, роздратованого людині до радості маленького хлопчика, кинутого батьками? У Орозкула свої переживання – переживання, які не дають йому спокою давно, з тих пір як він одружився. У нього немає дітей, і він не розуміє, за що так ображений долею.

Злість і жалість до себе душать Орозкула. Він їде додому і знає, що сьогодні буде бити свою дружину. Він завжди так робить. Адже це Бекей винна у всіх його жалі. Вона ось уже який рік не може народити.

Орозкул зіскочив з коня і відправився в річці, де вмився холодною водою. Хлопчик вирішив, що у того розболілася голова. Насправді ж Орозкул плакав. Плакав тому, що не його син вибіг йому назустріч, тому, що не зміг сказати ні одного доброго слова цього дитині з портфелем.