Фармакокінетика і фармакодинаміка
Для нестероїдного протизапального препарату характерно жарознижувальну, аналгетичну, протизапальну дію. Ефект фенилбутазона обумовлений його здатністю пригнічувати активність циклооксигеназ, в результаті чого спостерігається гальмування процесу синтезу простагландинів. Також речовина продукує процес зворотного всмоктування солей і води в ниркових канальцях.
Згідно інструкції до пігулок «Бутадіон», під впливом кошти усувається больовий синдром, зменшується набряклість, супроводжує запальний процес. Лікувальний ефект полягає у збільшенні обсягу рухів ураженого суглоба, відновлення його рухливості, зменшення болю при русі або в стані спокою. Протизапальну дію фенилбутазона перевершує таку у «Амідопірину».
Якщо препарат вживається з метою терапії подагри, відзначається дворазове збільшення кількості виводяться з сечею уратів, а також помітне зменшення їх кількості в крові.
«Бутадіон» ефективний при післяопераційних і гемороїдальних тромбофлебітах, що виражається в зменшенні ступеня запалення і болю.
Абсорбція активної речовини при здійсненні аплікації мазі досягає не більше 5%. Метаболізується фенілбутазон в тканинах печінки, після чого його метаболіти евакуюються переважно нирками, частково – кишечником. З плазми крові виводиться досить тривалий час – близько 70 годин. У пацієнтів літнього віку цей період може займати до 105 годин.
Абсорбція активного компонента при використанні таблетованої форми препарату дуже висока, а біодоступність може досягати 90%. Найвища ступінь концентрації фенилбутазона в крові відзначається через 2 години. Потім активний компонент надходить у всі тканини і органи, проникає в суглобові порожнини і крізь гемоэнцефалитный бар’єр. Метаболізм відбувається в тканинах печінки, половина всієї дози виводиться через 24 години. Виведення здійснюється ШКТ і нирками.
