Російська мова є національною мовою російського народу, формою національної російської культури. Він включає в себе всі мовні елементи російського етносу, включаючи говірки, прислівники і жаргоны. Вищою формою вияву української мови є російська літературна мова, для якого характерно різноманіття мовних стилів, вживаних в різних сферах спілкування.
Поняття функціонального стилю
Вивченням системи стилів мови, норм і способів використання літературної мови залежно від умов мовної комунікації, в залежності від виду і жанру писемності, від сфери суспільного життя, займається спеціальний розділ мовознавства – стилістика.
Під функціональним стилем мови прийнято розуміти варіант літературної мови, що має певну сферу вживання і володіє стилістично значущими мовними засобами. Щоб правильно розуміти, що таке стилі мовлення, необхідно знати особливості кожного окремого стилю.
В даний час в російській мові розрізняють п’ять функціональних стилів. При цьому існує розмежування між розмовною і книжковими стилів: офіційно-діловим, науковим, публіцистичним і стилем художньої літератури (художнім стилем).
Розмовний стиль
Розмовний стиль мовлення являє собою інструмент безпосереднього спілкування носіїв мови. Він служить для передачі інформації в побутових ситуаціях, поза офіційної обстановки. З його допомогою людина може передавати свої почуття, думки і емоції, тому розмовний стиль мовлення часто супроводжується жестами і мімікою, що робить мову жвавій та експресивної. У розмовному стилі мовлення може бути просторечная і навіть ненормативна лексика.
Найпоширеніша форма застосування розмовного стилю мовлення — діалог, т. к. зазвичай розмовний стиль вживається в усній формі. У письмовій формі розмовний стиль можна спостерігати в особистому листуванні або в щоденникових записах.
У розмовному стилі мовлення використовується безліч різних мовних засобів. Наприклад, неповні речення, модальні слова, повтори, ввідні слова, вигуки, суфікси суб’єктивної оцінки і т. д.
Науковий стиль
Досить яскраво показує, що такий стиль мови, науковий стиль. Він служить для розповсюдження наукової інформації і доказів її істинності. Він є мовою науки і найчастіше зустрічається в наукових дослідженнях і публікаціях, монографіях, статтях, навчальній літературі.
Як правило науковий стиль виражається в письмовій монологічною формі, але можливо і усне виклад (повідомлення, доповідь). Для наукового стилю характерні логічність, точність і узагальненість. У тексті наукового стилю переважають іменники, терміни, слова з абстрактним значенням.
Офіційно-діловий стиль
Офіційно-діловий стиль мовлення служить для передачі інформації в офіційній обстановці у сфері правових, ділових, службових і виробничих відносин. Цей стиль мовлення використовують при складанні різного роду документів (наказів, законів, розпоряджень, договорів тощо). Його відмінними рисами є:
- точність;
- неличный характер;
- стандартизованість;
- мусить характер;
- відсутність емоційності.
Стає очевидним, що такий стиль мовлення передбачає використання мовленнєвих кліше, абревіатур, найменувань номенклатур, віддієслівних іменників. Зазвичай офіційно-діловий стиль використовується тільки в письмовій формі.
Публіцистичний стиль
Головне завдання публіцистичного стилю — вплив на аудиторію за допомогою засобів масової інформації. Це мова політичних, суспільно-економічних, культурних відносин. Крім повідомлення інформації публіцистичний стиль передбачає формування певного читацького думки по відношенню до пов’язаній.
Публіцистичний стиль мовлення, приклад якого можна зустріти в таких жанрах як газетна стаття, нарис, інтерв’ю, фейлетон тощо, характеризується присутністю в тексті суспільно-політичної лексики, емоційністю, призывностью, оценочностью і логічністю.
Стиль художньої літератури
Художній стиль — це мова художнього твору. Його головним завданням є вплив на думки і почуття читача за допомогою створених автором образів. У прагненні передати читачеві своє бачення картини світу автор може використовувати різноманітні художні прийоми, що значно розширює зображувальні можливості художнього стилю. У художньому стилі мовлення в тексті виключається використання мовленнєвих шаблонів і трафаретів, оскільки кожен автор намагається знайти нові форми для висловлення своєї думки. Тому для художнього стилю властива велика кількість виразних засобів і прийомів (епітети, метафори, інверсії, порівняння тощо), а також різноманіття жанрів.
Художній стиль відноситься до книжкової класу стилів мовлення, тому в його основі лежить російська літературна мова. Однак для створення достовірного образу автор може використовувати елементи різних стилів, будь то наукова термінологія, або просторечная лексика.
Крім емоційного впливу художній твір покликане нести й естетичну функцію, що є головною відмінністю художнього стилю від інших стилів мови.
Отже, розуміння, що таке стиль мовлення, вміння правильно підібрати слово, залежно від стильової ситуації, дозволяє носіям мови не допускати помилок в усній і письмовій мові.
