До чого це призвело?
Бреттон-Вудська система заснована на значному домінуванні США. І, відповідно, без нього її функціонування було б проблематичним. Але поведінка Штатів було суперечливим і непередбачуваним. Можна згадати про план Маршалла, який сприяв піднесенню європейських економік. Слід зазначити, що він був вимушеним заходом. З одного боку, він сприяв зростанню конкурентів. З іншого боку – зубожіння широких мас могло призвести до приходу просталинских сил до влади в ряді країн, причому мирним демократичним шляхом. Цього США допустити не могли.
Незважаючи на зростання європейських економік, долар упевнено тримав провідні позиції. Безмежна довіра, підтримуване золотом, здавалося непорушним. Разом з тим зросли і витрати. У 1949 році виникла КНР. Через рік розгорілася корейська війна. У ній взяло участь велика кількість добровольців з країн соціалістичного табору. Вони були озброєні якісної і численної радянською технікою. Формально їм протистояли об’єднані сили ООН, але за фактом основне навантаження лежала на США. Падіння зовнішньоторгового обороту і збільшення видаткових статей змусило Федеральну резервну систему запустити на повні оберти друкарський верстат. Так починався криза Бреттон-Вудська валютної системи. Одночасно поліпшення економічного становища низки країн сприяло виникненню потреби в регулюванні курсів. Головним інструментом для цього служили валютні інтервенції. Якщо вимагалося посилити національну грошову одиницю, то на ринок викидалося велика кількість доларів. При необхідності послабити її вони купувалися. Більшою мірою відповідала інтересам країн девальвація, тому вона і реалізовувалася. Розвиток валютних ринків, збільшення руху капіталу і безліч інших факторів недвозначно вказувало на те, що скоро криза Бреттон-Вудська системи розгориться зі значною силою. Перший тривожний дзвіночок з’явився в 1965 році.
