Який тип дерева найкраще використовувати для бортництва
Хоча бджоли – досить маленькі істоти, але і вони завжди мали власні уподобання, особливо стосовно середовища проживання. Саме тому для створення бортей підходили лише певні сорти дерев. До речі, ці традиції були успадковані і сучасним бджільництвом, і тому сучасні вулики виготовляються з сосни і кедра, рідше – з верби, тополі, чи верби.
Але давайте повернемося до стародавнього промислу, отже, яке дерево годиться для бортництва?
Більшість фахівців у цій сфері погоджуються з тим, що улюбленим деревом була сосна. Також, крім перерахованих вище матеріалів, що використовуються сьогодні для виготовлення вуликів, в старовину борті розміщували в дубах та ясенях.
Варто пам’ятати, що крім “переваг” бджіл, потрібно було враховувати і фортеця самого дерева. Адже для захисту від диких тварин, сім’ї селилися на висоті кількох метрів над землею.
Яким має бути хороший бортник
У сучасному світі бджолярем може стати практично кожний, у кого є місце для утримання вуликів, трохи грошей і вільного часу, щоб всім цим займатися. Цей промисел тепер не вимагає особливих умінь і фізичних даних, але в старовину було не так.
Кожен бортник (а саме так іменували тих, хто розводить бджіл) повинен був володіти міцним здоров’ям, бути сильним, витривалим і добре розбиратися в рослинах.
Як вже було сказано вище, всі види бортей розвішувалися високо над землею, і, щоб дістатися до них, необхідно було мати неабияку спритність і силу. Адже сходи тягати з собою було незручно, а отже, доводилося підійматися на дерева за допомогою шкіряного шнурка і пристосувань, схожі по конструкції на сучасні “кігті” електриків.
А адже в господарстві будь-якого поважаючого себе бджоляра, як правило, були десятки бортей, і кожна з них вимагала уваги і огляду. Саме тому стародавні бджолярі завжди славилися своєю силою і спритністю – по-іншому в цьому ремеслі було не можна.
Іншим важливим властивістю кожного фахівця в цій області були глибокі знання в ботаніці. Вони необхідні, щоб знати, де, а головне, коли саме розміщувати борті, щоб отримувати мед і віск кращої якості. Саме тому багато бджолярі були і відмінними травниками. Адже вони знали, коли цвітуть і плодоносять рослини і дерева, і як вони впливають на організм людини.
За століття існування бортництва у давніх слов’ян було розроблено декілька спеціалізованих інструментів, які використовуються й донині. Крім спеціального сокири, долота, скребків та ножів для формування дупел потрібної форми і догляду за ними, вже з Х століття почала широко застосовуватися захисна маска, сплетена з кінського волосу.
