Виникнення промислу
Розібравшись з самим поняттям “бортництво”, варто більш детально вивчити його історію. Як відомо, про цінності меду людство дізналося кілька тисячоліть тому. Саме тому практично в усіх стародавніх культурах це продукт і виробляють його комахи дуже цінувалися, а в Стародавній Індії і зовсім обожнювались.
Задовго до початку нашої ери в Єгипті, Ассирії, Греції, Римі та Китаї зуміли приручити бджіл.
Однак бортництво – це було саме слов’янське винахід. Цьому сприяло наявність численних лісів. У більшості східних народів бджолині сім’ї селилися в ущелинах скель. Хоча, справедливості заради, важливо визнати, що у мешканців джунглів також існувала така традиція – підвішувати колоди з бджолиними сім’ями недалеко від дерев.
Що стосується бортництва в Стародавній Русі, що саме в цей період воно еволюціонувало від простого захоплення до цього промислу. Раніше дерева з бджолами, щоб добути мед, просто підпалювали, і комахи гинуть. Поступово предки прийшли до висновку, що можна спробувати приручити бджолині сім’ї, а не вбивати їх.
Спочатку це робилося у дуплах дерев, з-за чого і пішла назва ремесла. Поступово слов’яни прийшли до висновку, що можна прорубувати власні борті. А ще пізніше в цій ролі стали застосовувати колоди від інших дерев.
Прийнято вважати, що вже до IV ст. бортове бджільництво остаточно сформувалося і почало набирати обертів. Так візантійський автор Полібій вже тоді зазначав, що основною статтею експорту слов’янських племен були мед і віск.
