Богиня Іштар – богиня родючості та кохання. Міфологія та історія

Іштар – богиня підступності

У продовженні цього міфу Іштар постає і зовсім з непривабливої сторони. Після того як вісники Енкі, на подив Ерешкігаль, повернули богиню до життя, повелителька мертвих відправила слідом за нею лютих демонів, які вимагали, щоб Іштар або сама повернулася до шеолу, або знайшла собі заміну.

Як і слід було очікувати, всі боги, до яких зверталася з такою пропозицією Іштар, відмовлялися. Після довгих пошуків вона згадала про свого чоловіка Думузі. Негайно вирушила вона до нього і вбила одним поглядом. Демони, насланні Ерешкігаль, потягли труп в царство мертвих.

Зникла цивілізація шумерів залишила цей міф у спадок вавилонянам, але ті втратили його примітивні простоту і жорстокість. Замість цього була створена наведена раніше версія, яка більш логічно описувала удивлявшую людей зміну пір року. Кількома століттями пізніше змінилися і імена головних дійових осіб: Іштар стала Астартою, а Думузі перетворився в Таммуза.

Іштар у пам’яті нащадків

Ускладнення форм організації суспільства вимагало і більш зрозумілою міфології, де не було місця жорстоких подробиць начебто розіпнутою на стіні богині. У правління вавилонського царя Навуходоносора II Вавилон, ставши столицею великої імперії, перебудовується. Крім укріплення міста, цар задумався про зміцнення релігії. Тому новобудови мали явно виражене символічне значення.

У числі інших були збудовані збереглися донині ворота богині Іштар. Вони були виконані в одній з подвійних стін, висота яких становила трохи менше восьми метрів, а товщина – чотири метри. Виконано все це було з цегли, облицьованого кольоровою глазур’ю. Ворота були прикрашені зооморфным орнаментом. Найбільш частим мотивом були зображення львів – символів Іштар.

Масштаб будівель VII століття до н. е. вражає. Укріплення Вавилона, у тому числі і ворота Іштар, які були виявлені під час розкопок Багдада. Зображення тварин знаходяться на рівні очей людини і виконані в натуральну величину.