В даному матеріалі ми розглянемо біографію Івана Олексійовича Буніна коротко: лише найголовніше з життя знаменитого російського письменника і поета.
Іван Олексійович Бунін (1870-1953 рр.) – знаменитий російський письменник і поет, один з головних письменників російського зарубіжжя, володар Нобелівської премії з літератури.
10 (22) жовтня 1870 році в дворянській, але при цьому небагатої сім’ї Буніна з’явився на світ хлопчик, якого назвали Іваном. Практично відразу після народження сім’я переїхала в маєток в Орловській губернії, де й минуло дитинство Івана.
Основи освіти були отримані Іваном в домашніх умовах. У 1881 році молодий Бунін вступив в найближчу гімназію, Єлецьку, але закінчити її не зміг і в 1886 році повернувся в маєток. Допоміг з утворенням Івану його брат Юлій, який вчився на відмінно закінчив університет одним з кращих у своєму потоці.
Після повернення з гімназії Іван Бунін посилено захопився літературою, а перші його вірші були опубліковані вже в 1888 році. Через рік Іван переїхав в Орел і влаштувався на роботу коректором в газеті. Незабаром була опублікована перша книга з простою назвою «Вірші», в якій, власне, і були зібрані вірші Івана Буніна. Завдяки цьому збірникові Іван здобув популярність, а його твори були надруковані у збірках «Під відкритим небом» та «Листопад».
Іван Бунін захоплювався не тільки віршів – він складав і прозу. Наприклад, оповідання «Антонівські яблука», «Сосни». І це все неспроста, адже Іван був особисто знайомий з Гірким (Пешковым), Чеховим, Толстим та іншими відомими письменниками того часу. Проза Івана Буніна була надрукована в збірники «Повне зібрання творів» у 1915 році.
У 1909 році Бунін став почесним академіком Академії наук в Санкт-Петербурзі.
Іван досить критично поставився до ідеї революції і покинув Росію. Вся його подальше життя полягала в роз’їздах – не тільки різними країнами, а й континентами. Однак це не завадило Буніну займатися улюбленою справою. Навпаки – він написав свої кращі твори: «Мітіна Любов», «Сонячний удар», а також кращий роман «Життя Арсеньєва», за який у 1933 році він отримав Нобелівську премію з літератури.
Перед смертю Бунін працював над літературним портретом Чехова, але часто хворів і не зміг його закінчити. Іван Олексійович Бунін помер 8 листопада 1953 року і був похований у Парижі.
