У даній публікації ми розглянемо найголовніше з біографії Н.В. Гоголя: його дитинство і юність, літературний шлях, театр, останні роки життя.
Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852 рр.) – письменник, драматург, класик російської літератури, критик, публіцист. Насамперед відомий своїми творами: містична повість «Вій», поема «Мертві душі», збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», повість «Тарас Бульба».
Микола народився в сім’ї поміщика в селі Сорочинці 20 березня (1 квітня) 1809 року. Сім’я була багатодітною – у Миколи в результаті було 11 братів і сестер, але сам він був третьою дитиною. Навчання почалося в Полтавському училищі, після якого продовжилося в Ніжинській гімназії, де майбутній великий російський письменник присвячував час юстиції. Варто зазначити, що Микола був сильний лише в малюванні і російської словесності, а от з іншими предметами не заладилося. Пробував він себе і в прозі – твори виходили невдалими. Зараз це, мабуть, складно уявити.
У 19 років Микола Гоголь переїхав до Петербурга, де намагався знайти себе. Працював він чиновником, але Миколи тягнув до творчості – він намагався стати актором в місцевому театрі, продовжував пробувати себе в літературі. У театрі Гоголя справи йшли не дуже добре, а державна служба не задовольняла всіх потреб Миколая. Тоді він і визначився – вирішив далі займатися виключно літературою, розвивати свої навички і талант.
Перший твір Миколи Васильовича, яке було надруковано – «Басаврюк». Пізніше ця повість була перероблена і отримала назву «Вечір напередодні Івана Купала». Саме вона і стала точкою відліку для Миколи Гоголя як письменника. Це був перший успіх Миколая в літературі.
Гоголь дуже часто у своїх творах описував України: в «Травневої ночі», «Сорочинського ярмарку», «Тараса Бульбу» і ін. І це не дивно, адже народився Микола на території сучасної України.
У 1831 році Микола Гоголь став спілкуватися з представника літературних кіл Пушкіна і Жуковського. І це позитивно вплинуло на його письменницьку кар’єру.
У 1835 році в збірнику «Миргород» була опублікована містична повість «Вій», яка може валити в жах досі. Пізніше за нею буде знято кілька фільмів.
Інтерес до театру у Миколи Васильовича ніяк не згасав, адже його батько був відомим драматургом і оповідачем. Гоголь вирішив повернутися в театр, але вже як драматург, а не актор. Його знаменитий твір «Ревізор» було написано спеціально для театру в 1835 року, а через рік – вперше поставлено. Проте глядачі не оцінили постановку і негативно відгукнулися про нього, із-за чого Гоголь вирішив виїхати з Росії.
Микола Васильович побував у Швейцарії, Німеччині, Франції, Італії. Саме в Римі він вирішив зайнятися поемою «Мертві душі», основу якої придумав ще в Петербурзі. Після завершення роботи над поемою, Гоголь повернувся на батьківщину і видав своє першим тому.
Під час роботи над другим томом Гоголем опанував духовний криза, з якою письменник так і не впорався. 11 лютого 1852 року Микола Васильович спалив усі свої напрацювання з другого тому «Мертвих душ», поховавши тим самим продовженням поему, а через 10 днів помер і сам.
