Історія виникнення
Поява абревіатури відносять до початку дев’яностих років, але сама практика виникла набагато раніше. Елементи БДСМ містять ряд фресок, знайдених при розкопках Помпей, а в Стародавній Греції перед алтарем Артеміди проходила порка хлопчиків-спартанців. В Камасутрі — давньоіндійському трактаті, присвяченому сфері емоційно-чуттєвої насолоди, теж є тексти садомазохістського змісту.
Як особливу форму поведінки і взаємовідносин між партнерами БДСМ можна розглядати тільки з кінця вісімнадцятого століття, коли в європейських країнах, почався процес юридичної та медичної категоризації сексуальних відносин.
Сцена еротичного бичування присутній у романі «Фанні Хілл» англійського письменника Дж. Клеланда, опублікованому в 1749 році. Трохи пізніше широкої громадськості стали доступні твори маркіза де Сада, які були першими літературними творами, що містять повний опис теорії і практики БДСМ.
У дев’ятнадцятому столітті творчість де Сада, від імені якого і стався термін «садизм», «врівноважений» твори фон Захер-Мазоха. У його романі «Венера в хутрі» коханий головної героїні хоче, щоб вона поводилася з ним як з рабом.
У медичній літературі вже закріпилися поняття «садизм» і «мазохізм», але цього БДСМ (розшифровка з’явилася тільки наприкінці двадцятого століття, до цього подібні практики називали вищезазначеними термінами) було далеко до сучасної сексуальної культури. Ідеї де Сада й Захер-Мазоха абсолютно не відповідали принципам безпеки, повного інформування та добровільності.
Перші графічні твори з елементами БДСМ з’явилися на початку двадцятого століття. Певний вплив на поширення таких практик в США надало створення американськими солдатами, котрі повернулися з Європи після закінчення війни, закритих клубів гомосексуалістів.
