Страшні казки
Коли наприкінці дев’яностих на прилавках стала з’являтися ікра червона “Балтійський берег”, багато хто спочатку не звернули уваги на неї. Казка про ікрі з нафти настільки зміцнилася в умах людей, що вони не могли дозволити собі принести таку баночку додому, щоб спробувати, – страшно.
Але тут, як і в багатьох подібних випадках, знайшлися сміливці. Покуштувавши продукцію, тоді ще молодий фірми, ці гурмани винесли вердикт: “можна!”. І таким чином імітація стала найпоширенішим видом ікри, яку можуть дозволити собі всі категорії громадян.
Хороший склад
Як отримують сьогоднішню імітацію ікри? З чого вона складається і шкідлива? Виявляється зовсім навпаки. “Балтійський берег” виробляє свою продукцію, як і слід було очікувати, за сучасними технологіями. Ні про яку нафти мови немає і не було. Для додання икринкам їх форми – у вигляді намистинок – використовують безпечні желюючі речовини. Найчастіше це агар і альгінат натрію. Не варто лякатися, занадто наукового назви альгінату. Насправді, це речовина повністю безпечно і його можна використовувати навіть у дитячому харчуванні. А видобувається він (альгінат натрію) – з морських водоростей. Він не тільки робить імітацію дуже схожою форми, але і не містить зайвих калорій. Тому ікра “Балтійський берег” може без побоювань бути на столі у тих, хто стежить за обсягами своєї талії.
