Послання надії
Атлантична хартія була розроблена видатними представниками демократії: Франкліном Рузвельтом — єдиним американським президентом, якого обирав більш ніж на два терміни, і Вінстоном Черчиллем — найвидатнішим британцем в історії, за даними опитування, проведеного «Бі-бі-сі». Документом була забезпечена повна підтримка з боку США. Хартія справила глибоке враження на союзників, стала надією для окупованих країн. Атлантична хартія вказувала на можливість формування організації, яка була б заснована на принципах міжнародної моралі.
Зобов’язання співпраці
На наступному засіданні в Лондоні, яке відбулося 24 вересня того ж року, згоду з принципами, декларованими Атлантичною хартією, висловили уряду Нідерландів, Греції, Люксембургу, Чехословаччини, Бельгії, Норвегії, Люксембургу, Югославії, Польщі та Франції Шарля де Голля. Тоді ж до хартії приєднався СРСР, але з тим застереженням, що її застосування повинно узгоджуватися з обставинами та історичними особливостями тієї чи іншої держави. Керівництво зберегло вірність принципам Леніна у зовнішній політиці.
